Головна Головна -> Реферати українською -> Історія -> реферат на тему: Наші славні земляки Яготина

Наші славні земляки Яготина / сторінка 3

Назва:
Наші славні земляки Яготина
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,09 KB
Завантажень:
391
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Восени 1941 року А.Г.Кравченко командує 31-ою та новою бригадою, бере участь 7 листопада 1941 року в параді на Червоній площі в Москві. А з параду -в бій. захищати столицю - серце Вітчизни.

Двічі герой Радянського Союзу генерал-полковник Андрій Григорович Кравченко Велику Вітчизняну війну почав на Україні, а закінчив на Далекому Сході. Спочатку був начальником штабу механізованого корпусу, а в кінці війни командував танковою армією. А.Коваленко здійснив перехід танків по дну ріки Десни, здивувавши таким подвигом увесь світ. У 1999р. ми відзначаємо 100-річчя з дня - народження героя.

О.С. НЕПОРОЖНІЙ

О.С. Непорожній народився 6 січня 1921 року в м.Яготині. Закінчивши філологічні факультети Київського учительського, а згодом - Черкаського педагогічного інститутів невтомно працював у Яготинській середній школі N3. Це за його підручником для 10 класу юні покоління оволодівають знаннями з рідної мови та літератури. У співавторстві з професором І. Семенчуком ще у 1955 році вийшла хрестоматія для 11 класу «Золотий гомін».

Воістину золоторука його майстерність, багатогранна його творчість, воістину подвижницька його праця в Ім'я Добра, Людяності, Справедливості. Свідченням тому - історичний музей в Яготині, картинна галерея, музей-садиба відомої усьому світові Катерини Білокур в с. Богданівці, Алея Героїв, Алея Слави в Яготині. Добраничівська стоянка, флігель Т.Г. Шевченка, Капустинський, Сулимівський, Новоолександрівський музеї музей освіти. Ціною надзвичайних зусиль Олександра Степановича споруджено пам’ятник молодому Тарасові біля міської середньої школи N3 створеного, як відомо, Іваном Гончарем. До нас шанувальників, поцінювачів його небуденного таланту, звертається Олександр Степанович в своїх статтях, нарисах, передмовах до чисельних творів українських і зарубіжних письменників у своїй "рідній" районній газеті любити рідне слово, все прекрасне на землі.

Багато зробив Олександр Степанович значущого, доброго вічного за що яготинці безмірно вдячні, присвоївши звання "Почесний громадянин".

ДМИТРО ШУПТА

Дмитро Романович Шупта народився 20 січня І938 року в с.Куріньці Чорнуського району на Полтавщині. Після закінчення Макиївської середньої школи навчався в Севастопольському технічному училищі №З, працював котельником на морзаводі. Згодом закінчив Сімферопольське медичне училище та Кримський медичний інститут з відзнакою. Працював хірургом, травматологом, викладачем хірургії, фітоінформотерапією, нетрадиційною медициною, має друковані наукові праці з медицини та краєзнавства. Він є автором праці "Хірург без ножа". Його професійну працю відзначено Дипломом "Майстер Золоті руки".

Дмитро Шупта - поет, член Спілки письменників України. Відколи 1 липня 1950 р. видрукував першого свого вірша, видав близько двох десятків збірок поезій: "Провісники звітілля", "Полум’я мелодія", "Крим", "Колиска поколінь", "Знак літа", "Біль" Стебла", "Єрусалим квітів", "Осягнення", "Сонях сонетів", "Листя клена", "Птахи" та ін.

Як поет Дмитро Шупта розвинувся в Криму, де в газетах та колективних збірках друкувалися його молоді твори, інколи й малюнки, до них виконані самим автором. Він був багаторазовим переможцем конкурсів, що організовувало радіо й телебачення. Йому одному з перших присуджено міжнародну премію імені Григорія Сковороди. Поезії Дмитра Шупти рядом композиторів покладено на музику, а відомий композитор К. Стеценко створив близько десяти вокальних циклів за однойменними поемами поета та збірку вокальних творів для дітей дошкільного віку.

В районній бібліотеці є його збірка "Знак літа" видана у видавництві "Радянський письменник" у 1981 році та уривки з книги "Листя клена ".

ГРИГОРІЙ КОСЯЧЕНКО

Народився майбутній поет в с.Черняхівка в незаможній селянській сім'ї. З дитинства наймитував у поміщицьких економіях. Закінчив середню комерційну школу у Києві. вчився в інституті народного господарства (інгоспі)

Із спогадів сестри поета - Олександри Панфилів, яка проживала в с.Фарбоване ми дізналися про далекі роки дитинства її брата, про його непереборне прагнення вчитися. Він був уважний до людей, старався кожному про все розказати, влаштовував у селі вечори. читав землякам свої вірші.

А писати поезії Григорій Косяченко почав з 17 років, друкувати - з 1921 року. Був членом письменницької організації «Гарт», потім ВУСПП. Перша збірка віршів «Віхоли» побачила світ року 1927 у видавництві «Маса» (Київ). Загалом Г. Косяченко видав вісім книг поезій: «Залізна кров», «Схід сонця». «Борня і дні» та ін Популярність поета швидко зростала. Про нього часто відгукувалась критика, визнаючи за Г. Косяченком безсумнівний талант.

Із спогадів його сучасника письменника Євгена Кротевича: «... Косяченко бувала, прозаїка Жигалка, в якого я й зустрів його. До Жигалка зрідка приходив і Максим Рильський

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему: Наші славні земляки Яготина

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок