Головна Головна -> Реферати українською -> Історія -> Розбудова монетно-грошового господарства в роки Української революції (1917 – 1921 pp.)

Розбудова монетно-грошового господарства в роки Української революції (1917 – 1921 pp.)

Назва:
Розбудова монетно-грошового господарства в роки Української революції (1917 – 1921 pp.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,43 KB
Завантажень:
99
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
1. Становлення української національної грошової системи в період Центральної ради.

2. Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського.

3. Грошове господарство України за часів Директорії УНР.

4. Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки.

5. Грошова політика уряду радянської України.

6. Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914 – 1918 pp.

1. 1917 р. став переломним у новітній історії України. Під впливом революційних подій у Росії тут завирувало суспільно-політичне та громадсько-культурне життя. Після трьох століть гніту відроджувалася українська національна державність. Створена 17 березня 1917р. Центральна Рада-представницький орган парламентського типу – за короткий час пройшла важкий шлях еволюції від речника національно-культурної автономії у складі Росії до парламенту незалежної української держави. Одним з важливих питань на цьому шляху стало опрацювання та узаконення національно-державної символіки – прапора, герба, гімну та інших атрибутів суверенітету, серед яких важливе місце посідають монети та паперові грошові знаки. Конкурси на їх оформлення було оголошено ще влітку 1917 р. У них взяли участь відомі українські митці Юрій (Георгій) Нарбут, Василь Кричевський, Іван Мозалевський, Григорій Золотов, Михайло Бойчук, Антон Приходько та ін., які створили понад 300 ескізів грошових знаків. Багато з них згодом були використані при виготовленні українських грошей.

Випуск у світ власної грошової одиниці був конче необхідний, оскільки з червня 1917 р. російські рублі перестали надходити в українські відділення Державного банку. Окрім цього власна валюта була одним із способів задекларувати виникнення на політичній карті Європи нової держави.

Створення своєї фінансової системи та реалізацію емісії національних грошових знаків було доручено Генеральному секретаріату фінансів та промисловості, очолюваному Христофором Барановським, а згодом – відомим українським економістом професором Михайлом Туган-Барановським. Ще 29 вересня 1917 р. український уряд ухвалив Декларацію "Про децентралізацію українських фінансів, створення спеціального бюджету та Національного українського банку". Поява цього документа була зумовлена необхідністю налагодити фінансування українського шкільництва, культурно-просвітницьких установ, потреб економічного та політичного життя, а також спробою попередити наростання негативних явищ у грошовому господарстві, які пере-носилися на Україну з Росії. Передбачалось створення окремого бюджету Центральної Ради, який мав функціонувати паралельно з загальноросійським. 22 грудня 1917 р. Київську контору Державного банку Росії було реорганізовано в Український Державний банк, а губернські та повітові відділення стали його місцевими відділами. Першим директором Українського Державного банку став Михайло Кривецький, якого згодом замінив Володимир Ігнатович. На початковому етапі діяльності Державний банк мав керуватися старим статутом. Цей же закон ліквідовував відділи російських Дворянського земельного та Селянського поземельного банків. Ліквідаційну процедуру мали провести Генеральний секретаріат фінансів та промисловості разом з Генеральним секретаріатом земельних справ.

Випуску перших українських грошей передувала тривала дискусія щодо доцільності та наслідків їх емісії. Група київських економістів (проф. Яснопольський та ін.) доводили неможливість успішного запровадження національної валюти без належного золотого запасу, який пропонувалося створити шляхом продажу селянам поміщицьких земель, оплата за які мала проводитися золотом. Однак дана пропозиція підтримана не була, оскільки землю потребували, насамперед, незаможні селяни, які не мали золота. Крім того, за короткий проміжок часу неможливо було нагромадити необхідний золотий запас. Саме тому перевагу було віддано представникам функціональної теорії, яких представляв тодішній генеральний секретар земельних справ Борис Мартос. Він пропонував забезпечити національну грошову одиницю прибутками від державних монополій, запроваджених ще царським урядом, а також від залізниці та пошти. Важливу роль у зміцненні довіри населення до нових грошей повинен був відіграти авторитет молодої української держави.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Розбудова монетно-грошового господарства в роки Української революції (1917 – 1921 pp.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок