Головна Головна -> Реферати українською -> Журналістика -> Види лінгвістичних джерел

Види лінгвістичних джерел

Назва:
Види лінгвістичних джерел
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,89 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
«Види лінгвістичних джерел»


Лінгвістичні джерела – пам’ятки мови, що містять цінні відомості з історії її розвитку та мають важливе значення для вивчення етнічної історії, історії культури, науки тощо. Лінгвістичні джерела – найдавніша група вербальних джерел. До лінгвістичних джерел належать слова та словосполучення, що змінювалися з плином часу та збереглися до наших днів. Лінгвістичні джерела виникли задовго до появи писемності та відображають формування етносів, їх спільні та відмінні риси, історію взаємодії та взаємовпливів народів у різні історичні епохи. З лінгвістичних джерел можна почерпнути важливі відомості про етногенез українського народу, його соціально-економічне, культурне та політичне життя в різні історичні епохи.
Основним видом лінгвістичних джерел є назви та власні імена – оніми. Дослідженням цього комплексу лінгвістичних джерел займаються розділи історичної та філологічної ономастики. Коло власних імен і назв, які вживаються кожним народом, у тому числі й українським, має назву ономастикону. Він відрізняється стійкістю та традиційністю. Водночас власні імена змінюють свою форму в ході використання та впливів. Тому без реконструкції всіх етапів розвитку оніма неможливо зрозуміти його історичне значення.
Незважаючи на уявну подібність до писемних джерел, оніми кардинально відрізняються від останніх способом кодування інформації. Якщо писемні джерела – це комбінації слів, то оніми – комбінації фонем, кожна з яких могла виникнути в різний час незалежно одна від одної.
Весь ономастикон поділяється на кілька груп:
Антропонімічні джерела.
Термін „антропоніми” означає сукупність лінгвістичних груп, якими позначають як власні імена людей (прізвище, ім’я, по-батькові, прізвисько), так і назви їхніх фізичних якостей, віку, статі, зовнішніх ознак (немовля, дитина, молодик, дівчина, красуня тощо).
Ім’я людини – це юридично зафіксоване слово для ідентифікації особи. Ім’я з’явилися за часів початку мови неандертальців. Система українських імен формувалася протягом багатьох тисячоліть. Основу сучасного іменника складають імена християнського календаря: грецькі, римські, єврейські. Вони поширилися на Русі одночасно з християнством. При запозиченні їм надавали слов’янського звучання: Ігнатій – Гнат, Дмитрій – Дмитро тощо. Кілька століть після хрещення Русі дітям давали два імені: християнське та праслов’яське. З часом християнські імена витіснили язичницькі, які збереглися у вигляді прізвищ (Тригуб, Хмара, Богород тощо).
В сучасному іменнику виділяють кілька шарів:
1. Візантійські християнські імена, запозичені разом із введенням християнства, зафіксовані у святцях і давалися при хрещенні (Іван, Олексій, Петро, Павло, Катерина, Олена, Ганна тощо).
2. Давньоруські (Володимир, Ростислав, Людмила), кальки з грецької мови (Віра, Надія, Любов), окремі імена скандинавського походження (Олег, Ігор).
3. Імена, запозичені зі західно- та південнослов’янських мов (Ванда, Казимир, Станіслав).
4. Імена, запозичені із західноєвропейських мов (Едуард, Жанна, Артур).
На відміну від особових імен, прізвища виникають лише в епоху середньовіччя. Спочатку їх основою слугувало родове ім’я або ім’я засновника династії (Сварожичі, Рюриковичі, Олельковичі). Формування українських прізвищ також було пов’язане із розвитком феодального землеволодіння та шляхетського стану (Косинський, Хмельницький). Серед інших верств тогочасного суспільства (міщан, селян, козаків) починають формуватися прізвища відповідно до основних занять, соціального та етнічного походження, особистих якостей тощо. Найбільш поширені до цього часу – прізвища із закінченням –єнко, що значить „син” (Сергієнко, Петренко). Серед інших закінчень в українських прізвищах фігурують –чук, -ук, -юк, -ський, -цький, -зький, -ович, -євич. Значна частина українських прізвищ походять від прізвиськ. На відміну від імен, прізвища майже не дають новотворів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Види лінгвістичних джерел

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок