Головна Головна -> Реферати українською -> Журналістика -> Загальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й драми.

Загальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й драми.

Назва:
Загальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й драми.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,80 KB
Завантажень:
253
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Загальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й драми.


Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі пев-ного жанру. Щодня розкриваючи газету, читач зустрічається в ній не просто з текстами, а замітками, статтями, нарисами, інтерв'ю, есе та іншими жанрами журналістики. Жанри — це комунікативні канапи для певного роду інформації. Неправильно пов'язувати жанр лише з фор-мою журналістського твору, хоча б і такою, що склалася в глибинах історії і стабілізувалася в своїх структурних ознаках. Жанр — це певним чином окреслений зміст, що "відшукав" найбільш зручну форму для свого втілення. Жанр — це змістовно-формальна єдність.
А відтак, журналіст мусить навчитися бачити дійсність очима жа-нру, оскільки зрозуміти цю саму дійсність можна лише у зв'язку з пев-ними способами її вираження. Адже журналіст не втискує матеріал у го-тову площину твору, а жанровий погляд служить йому для відкриття, бачення, розуміння й відбору життєвого матеріалу.
Для журналіста є важливим як оволодіння конкретними інфор-маційними, аналітичними та художньо-публіцистичними жанрами, висвітлення структури й особливостей яких передбачене в спеціальних курсах, так і розуміння загальних жанрологічних питань, яким і присвя-чений цей виклад. Незважаючи на теоретичну загальність даного ма-теріалу, він має важливе значення для розв'язання суто творчих кон-кретних завдань, що рано чи пізно виникають перед кожним автором, надто тоді, коли він залишає, позаду період учнівства й виходить на шлях власної, самостійної творчості.
Під жанрологією розуміємо ту частину теорії журналістики (й літератури), що вивчає поділ текстів на роди і жанри. Слово "жанр" за-позичене в українську мову з французької, де вживається в двох значен-нях: "рід" і "вид". Це створило певну плутанину в жанролопчнііі термінологічній системі, де утворилося відразу кілька понятійних рядів для позначення одних і тих самих явищ. Не вдаючись до викладу подро-биць дискусійних моментів, відзначимо, що найбільш поширеною є концепція, згідно з якою щодо літературних текстів застосовуються три рівні поділу, що називаються
1) РІД,
2) жанр,
3) жанровий різновид.
У відповідності із загальнофілософським законом зміст і форма перебувають у діалектичній єдності, у якій пріоритет належить змістові. Це породжує іноді деяке скептичне ставлення до форми як до чогось другорядного, неістотного. "Дайте мені сенсаційний зміст, — говорить молодий журналіст, — а вже оформити його я як-небудь зумію". На-справді ж, форма не є другорядним чинником у журналістській праці, а досконале оволодіння нею є законом творчості. Зрештою, у творчому змаганні журналістів перемагає той, хто пише яскравіше, вміє знайти нестандартні підходи до матеріалу, глибоко оволодів жанровими типа-ми мислення.
Важливе значення форми розкрив свого часу великий німецький філософ Г.В.Ф. Геґель (1770-1831). "Форма є зміст, — писав він в "Енцик-лопедії філософських наук" (1817), — а у своїй розвинутій визначеності вона є закон явищ"195. "Зміст не безформний, —продовжував він далі, — а форма водночас і міститься в самому змісті, і являє собою щось зовнішнє стосовно нього. (...) Зміст є не що інше, як перехід форми у зміст, а фор-ма — перехід змісту у форму"196 (підкреслення Геґеля. — І.М.).
Наявність певних родів і жанрів, згідно з цим філософським зако-ном, означає ні що інше, як існування певного змісту, який визначає адекватні способи свого оформлення, невіддільного від форми. У про-цесі історичного розвитку жанри інтенсивно розвивалися. Змінювалася дійсність, що була предметом відображення в творчості, змінювалися ідеологічні системи, які визначали сутність цього відображення. Часом дуже важко співвіднести два цілком різні твори і побачити в них на-явність спільних жанрових ознак. Величезна часова дистанція між "Антігоною" Софокла і п'єсою Е. Іонеску "Король помирає". Але не-розв'язний художній конфлікт і відображення його крізь призму поваж-ного величного пафосу об'єднує ці твори в жанр траґедії, встановлює тяглість історичної традиції між ними.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Загальна жанрологія і журналістика. Поділ літературної творчості на роди. Визначення епосу, лірики й драми.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок