Головна Головна -> Реферати українською -> Журналістика -> Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ

Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ

Назва:
Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,18 KB
Завантажень:
58
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ

Останнім часом за умов різкого загострення конкурентної боротьби, впливу деяких негативних чинників - насамперед, підвищення цін на електроенергію, папір і т. ін., - зросла цінність фактичного матеріалу, що приносить до редакції штатний кореспондент чи стрінгер (вільний стрілець, збирач інформації, який згодом анонімно її продає. - М. В.).

Пік політичної діяльності, як відомо, припадає на чергові вибори в Україні: парламентські, місцеві, згодом - президентські. "Війна компроматів" починається приблизно за рік-півтора до виборів. Теоретично вона має набирати обертів і досягти свого піку за кілька місяців або навіть днів до призначеного часу голосування.

Та в умовах нерозвинутої виборчої системи, коли, перефразовуючи висловлювання першого президента України Леоніда Кравчука: ми відійшли від однієї форми суспільства і не прийшли до іншої - уся виборча система, у тому числі ЗМІ працюють вкрай непрогнозовано, грубо, непрофесійно.

Власне, запитується, чому автор так настійно наголошує на значенні передвиборної кампанії будь-якого рівня у розвитку національних ЗМІ?

Річ у тім, що Україна, яка увійшла в трійцю найкорумпованіших держав світу, відрізняється особливим менталітетом і у власних ЗМІ.

Більшість із них були побудовані саме з розрахунку на досягнення певних політичних параметрів, на гроші українських олігархів, які, за висловом журналіста, який побажав залишитись анонімом, "були вкрадені з російських нафто- і газопроводів".

Отже, преса, яка розраховує на дотації, не може бути не тільки виразником так званих демократичних процесів і сподівань, а й елементарно фінансово вижити.

Оцей "первісний гріх" національної преси і викликає до життя методи збору матеріалів, що були описані колись американським письменником Марком Твеном.

Справа ускладнюється тим, що Україна - держава з надзвичайно низьким за західним стандартом рівнем життя. Це впливає і на те, що цікаві факти, сенсацію - місцевим стрінгерам значно простіше і вигідніше продати в ту саму "Файненшл Таймс", яка періодично видруковує досить цікаві історії про українських законотворців і олігархів.

"Головна проблема українського хабарництва, - заявив Леонід Кравчук в інтерв'ю газеті "Хрещатик" (6 серпня 2000 року), - полягає в тому, що хабарі беруться, а проблеми не вирішуються".

Так само зі збором інформації. Сенсація є, але гроші за неї наші можновладці виплачувати не бажають і тому "смажені факти" опиняються за кордоном.

У чому ж полягають новації у зборі і методах підготовки сенсацій для сучасних ЗМІ?

Новація перша. У друкованих органах преси все активніше вводиться система інформаторів, таємних радників і консультантів. Причому існують вони на різних щаблях суспільства і в різних адміністративних установах, хоча перевага в останньому випадку надається середній і нижчій адміністративній ланці.

Нагадаємо, що в сусідній державі, де рівень газетних прибутків у десятки, а, можливо, у сотні разів більший - пріоритет надається більш фешенебельній "купівлі" адміністраторів вищої ланки.

Яскравий зразок - факт продажу кореспонденту "Комсомольской правды" списку команди підводного човна "Курск" за 18 тисяч карбованців (приблизно тисяча доларів. - М. В.). Список цей було запропоновано офіцером Генштабу і редакція "Комсомольской правды" одразу погодилася на факт оприлюднення сенсаційної і несподіваної для багатьох військових інформації.

Олександр Невзоров, на наступний день після виборів до Державної думи Романа Абрамовича, заявив, виступаючи по телебаченню Північної Пальміри, що нафтовий магнат за успішне висвітлення передвиборної кампанії, ощасливив самого Невзорова гонораром у п'ять мільйонів доларів.

Чи варто говорити, що подібні цифри для України, де все давно вивезено в офшорні зони, є химерними і здаються просто фантастичними?!

Проте система інформаторів існує і потроху розвивається.

Новація друга. Завдяки новим курсам в Інституті журналістики, за останні п'ять років була підготовлена і активно працює в сучасних ЗМІ нова генерація журналістів, які досконало володіють методами збирання інформації, що не практикувалися раніше.

Йдеться про масове застосування в практиці збору фактажу "методу маски" у його двох іпостасях.

Сам "метод маски" широко використовується в міжнародній журналістиці, окремі моменти його застосування можуть не збігатися з юрисдикцією тієї чи іншої країни або з моральними переконаннями певної категорії людей. Але все, як правило, відступає на другий план, коли читач, глядач, слухач переконується в ефективності застосування "методу маски".

Перший варіант "методу маски" - загальновідомий завдяки викривальній творчості класика жанру журналістського розслідування Гюнтера Вальрафа.

Йдеться про фізичну зміну зовнішності журналіста шляхом пластичних операцій, накладання перук, контактних лінз, що змінюють колір очей, тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок