Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани

Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани

Назва:
Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
35,16 KB
Завантажень:
394
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Курсова робота
на тему:
Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани


«… праобразом всіх творів у жанрі фентезі є легенда про короля Артура та лицарів Круглого Cтолу!»
Анджей Сапковський
З цим категоричним твердженням Сапковського можна не погоджуватись, але з тим, що»Артурівна» - це основа в жанрі фентезі, спорити важко.
Історія Короля Артура –повість про часи доброчинства, благородства та мужності, коли серед похмурого та сірого середньовіччя існувало чудове королівство. Яке процвітало під мудрим правлінням ідеального правителя та його благородних лицарів.
Легенди про короля Артура та лицарів круглого столу пройшли свій еволюційний шлях в декілька етапів, відобразивши особливості та зміни історичної та соціальної дійсності в давній Британії. Корені переказів про Артура беруть початок в «темній» епосі V-VII ст.., і, як вважає в перекази та вірування дохристиянської та до римської Британії, в культуру древніх кельтів.


Вступ
Існує легенда…
Якось Верховний король Британії Утер Пендрагон закохався в Ігрейну дружину герцога Горлуа Корн уельського, таємно пробрався в її спальню в замку Тингель.
Через 9 місяців народився хлопчик, наречений Артуром, якого віддали на виховання чарівнику Мерлину, щоб той попіклувався про ймовірного наступника.
Розумний чарівник довірив виховання хлопчика, якому він передбачав велике майбутнє, славному лицарю Ектору. Той виростив Артура, як власного сина. Своїх дітей короля так і не з’явилось. Від шлюбу із загинувши Горла у Игреяни залишилось три дочки, молодша з яких пізнала ма2стерність магії і під іменем Деї Моргани зіграла рокову роль в долі свого зведеного брата.
Після смерті Утера Мерлін відкрив шістнадцятилітньому Артуру таємницю його народження. І після того, як юнак спромігся витягнути меча, який стирчав у накувальні, що було під силу тільки «істинному з народження королю Британії, він зайняв батьківський трон.
Володавки Озер чарівний маг Ескалібур, одружився на чарівній леді Гвіневерс і щасливо зажив у замку Камелат.
При своєму дворі Артур зібрав всіх хоробрих і вірних лицарів королівська – Ланселота, Гавана, Рала худа, Персиваля й багатьох інших.
Він садив їх навколо великого круглого столу так, щоб ніхто не вважався першим і останнім. Марлін вчив лицарів не творити зла, уникати зрадництва, брехні і безчестя, дарувати милосердя нижчим і приділяти увагу дамам.
Потім члени круглого столу відправлялись подорожувати, робити подвиги, перемагаючи велетнів, драконів та магів рятувати принцес. Але їхньою основною метою був пошук Гралю-Гапмі, з якої Ісус пив під час Таємної вечері і куди потім була налита його кров. Довгі роки лицарі рискали по Британії в пошуках реліквії, але марно. В кінці кінців Крааль знайшов юний Галахад, син Ланселата, після чого його душа піднялась на небо.
А поклав початок смертельної жахливої для Артура низки подій найкращий з його лицарів – сер Ланселат. Він закохався в леді Гвінсверу і був не в змозі дружини переступити цю страть до свого сюзерена.
Племінник Артура Мордред – син Феї Маргани, розкрив таємницю і заставив Артура засудити дружину до смерті. Ланселот врятував королеву, втік з нею у Францію. Перед тим, як разом з військом відправитись за ними вслід, Артур залишив регентом Мордреда. Племінник, скориставшись відсутністю дядька, скоїв переворот. Артур повернувся додому і зійшовся з Мордредов в битві при Камланне, де смертельно поранив зрадника, але і сам встиг постраждати. Мег Ескалибур був викинутий у воду, а вірні друзі Артура поклали умираючого в ладью, яка віднесла його по морю на казковий острів Авалон.
Щоб втішити лицарів, король пообіцяв повернутись, коли Британії буде загрожувати велика загроза.
Таким був канонічний Міф.
Реальних документів, які підтверджують існування Артура, нема.
Не збереглось ніяких державних указів, прижиттєвих згадок в хроніках, особистих листах.
Суворі факти
В 1 ст. до н.е. Британію заселяло кельтське плем’я бритів. До ІІІ ст. до н.е. завоювання острова римлянами закінчилось, і з’явилась імперська провінція зі змішаним брито-римським населенням, яка в ІІІ-ІV ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок