Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> „ЛОҐОС” у координатах західноукраїнського літературного процесу 20-30-х років хх століття

„ЛОҐОС” у координатах західноукраїнського літературного процесу 20-30-х років хх століття

Назва:
„ЛОҐОС” у координатах західноукраїнського літературного процесу 20-30-х років хх століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,65 KB
Завантажень:
433
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
„ЛОҐОС” У КООРДИНАТАХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ 20-30-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ
Початок ХХ століття позначений в українській літературі модерністськими пошуками, з одного боку, й орієнтацією на збереження національно-культурної ідентичності – з іншого. Окремі мистецькі напрями, групи, школи (у перше пореволюційне десятиліття відбувся спалах творчої активності українських письменників) бурхливо диференціювалися. Однак тенденція до модернізації художнього життя співіснувала паралельно зі схильністю до його підпорядкування ідеології. Події 1917-1919-го років не принесли очікуваних змін. Комуністична диктатура виявила глибинну несумісність із модернізацією суспільства, а партійна цензура – з індивідуалізмом, свободою особистості. Культура ізольовувалася від зовнішнього світу, не допускаючи навіть внутрішнього діалогу, охрестивши його занепадницьким.
В умовах бездержавності й войовничого атеїзму критиками й істориками літератури насаджувалося неадекватне уявлення про творчість християнських письменників, їм інкримінувалися „ворожість” та „буржуазність”. Свідомо ігнорувалися ґрунтовні дослідження про генезу, самодостатність і самоцінність (передусім естетичну) християнської традиції на українському національному ґрунті, що було доведено Іваном Франком, Олександром Білецьким, Михайлом Возняком, не кажучи вже про праці з цих проблем табуйованих тоді Леоніда Білецького, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Ігоря Качуровського, Дмитра Чижевського.
Незважаючи на те, що заперечувані у радянські часи релігійно-християнські основи української літератури сьогодні досліджуються багатьма літературознавцями (Іваном Дзюбою, Миколою Жулинським, Ігорем Качуровським), все ж проблема належного наукового поцінування доробку членів львівської групи християнських письменників „Лоґос” існує й досі. Як не прикро константувати, в усіх до нині виданих „Історіях української літератури ХХ століття” навіть не згадуються прізвища представників „Лоґосу”, тільки іноді у переліку літоб’єднань 20-30-х років вказується назва угрупування. Проте все частіше з’являються літературознавчі розвідки, в яких з позицій наукової об’єктивності виявляються теоретичні та історико-літературні особливості релігійно-християнського аспекту художньої творчості, біблійні засади ідейно-образного мислення, своєрідність авторської естетичної свідомості членів львівського літературного угруповання християнських письменників „Лоґос” (зокрема Григора Лужницького та Василя Мельника-Лімниченка). З цього погляду незаперечну цінність мають студії Стефанії Андрусів, Володимира Антофійчука, Романа Гром’яка, Миколи Ільницького, Анатолія Нямцу, Тараса Салиги, Степана Хороба та ін. Однак детального вивчення потребують ідейно-філософські засади творчості „лоґосівців”, які були активними учасниками літературного процесу.
На початку ХХ століття існувало чимало мистецьких об’єднань. Письменник Василь зауважив: „Можна було б думати, що саме таке багатство літературних організацій і було показником надзвичайного руху в літературі, різноманітності течій у ній. Але глибший аналіз показує мертвущу одноманітність у всій різноманітності, і фактично ці організації правили тільки як засіб влади тримати письменників”, хоча лунали заклики рівнятися на Європу, позбутися провінціалізму, відійти від масовізму, розвинути інтелектуалізм, філософізм, ускладненість думки, художніх форм [цит. за 11, 13]. В Україні початку ХХ століття як противага „по-народницькому ідеологізованому реалізмові й натуралізмові” з’являються неоромантичні настрої, імпресіоністські, символістські „барви” [9, 131]. Їх характеристикою став суб’єктивізм і активізм, що виявлялися в особистісній інтерпретації дійсності. Ці стильові течії постали як синтез національних і європейських тенденцій та стимулів, традиційної і модерної поетики (індивідуалізм, психологізм, динамізм, ідеал активної людини), „крім національних стимулів живилися й стимулами західноєвропейських літератур.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: „ЛОҐОС” у координатах західноукраїнського літературного процесу 20-30-х років хх століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок