Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> ХУДОЖНЯ ВІЗІЯ ТІЛЕСНОСТІ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ: АКСІОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА І ПРОВІДНІ МОДЕЛІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

ХУДОЖНЯ ВІЗІЯ ТІЛЕСНОСТІ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ: АКСІОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА І ПРОВІДНІ МОДЕЛІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

Назва:
ХУДОЖНЯ ВІЗІЯ ТІЛЕСНОСТІ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ: АКСІОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА І ПРОВІДНІ МОДЕЛІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,07 KB
Завантажень:
195
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 82-3.09 «654»
Храброва Ганна Миколаївна, науковий співробітник лабораторії ренесансних студій Класичного приватного університету м. Запоріжжя.
ХУДОЖНЯ ВІЗІЯ ТІЛЕСНОСТІ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ: АКСІОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА І ПРОВІДНІ МОДЕЛІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ
У статті розглянуто ренесансну концепцію тілесності крізь призму тогочасних світоглядних уявлень та культурних практик. Проаналізовано принципові відмінності ренесансної концепції тілесності від візій тіла у попередні епохи. Автор статті доводить, що основними атрибутами тілесності в добу Відродження виступають чуттєвість та доцільність. На матеріалі всесвітньовідомих артефактів Ренесансу, серед яких - полотна видатних митців (Тиціан, Веронезе, Карраччі, Джорджоне, Тінторетто, Ботічеллі) та поетичні твори майстрів слова західноєвропейського Відродження (Ф. Петрарка, Л. Аріосто, П. Ронсар, В. Шекспір), виявлено основні моделі репрезентації тілесності на рівнях семантики та аксіологічної функціональності.
In the article the Renaissance concept of corporality is observed through the prism of ideological notions and cultural practices of the age. The principal differences between the Renaissance concept of corporality and the body visions of the previous periods are under consideration. The author of the article proves that sensuality and practicability are the main corporality attributes of Renaissance. In the world-famous Renaissance works among which there are pictures by outstanding artists (Titian, Veronese, Carracci, Giorgione, Tintoretto, Boticceli) and verses of west-european poets (F. Petrarch, L. Ariosto, P. de Ronsard, W. Shakespeare) the principal models of corporality representation are pointed out on the levels of semantics and axiological functionality.В інтелектуально-духовному просторі доби Відродження, ключовим концептом якої виступає антропоцентризм, особливе місце посідала проблематика, пов'язана з найрізноманітнішими виявами людської іманентності. Природа людини, ії фізична організація, особливості і функціональність її тіла - все це поступово втрачало ту негативну ауру, яка формувалася протягом Середньовіччя під впливом християнської доктрини гріховності плоті. Натомість Ренесанс, актуалізуючи здобутки античності, запропонував нову візію тілесності, яка знайшла оригінальне художнє втілення у мистецтві. З'ясування її специфіки входить до проблематики сучасного міждисциплінарного дискурсу, про що свідчать праці відомих культурологів (М. Фуко, Ж. Ле Гофф, Ж. Делюмо), філософів (О. Лосєв, Х. Ортега-і-Гассет, М. Епштейн), мистецтвознавців (Б. Віппер) та літературознавців (М. Бахтін, С. Павличко, О. Забужко, В. Агеєва, Н. Зборовська). Метою цієї історико- літературної розвідки є виявлення аксіологічної забарвленості ключових топосів, пов'язаних з тілесністю, аналіз семантики і провідних моделей її художньої репрезентації.
Людське тіло стало однією з основних тем мистецтва доби Відродження, про що свідчать зацікавленість в той час проблемою «оголеного акту» (термін Б. Віппера) [4, с. 15] і просякнуті еротизмом твори художників та скульпторів того- часся. Мистецькі шедеври Ренесансу, як слушно зазначає О. Лосєв, «наче б то випуклі, наче б то наступають на нас, наче б то відчутно тілесні» [8, с. 55]. Використання таких раціоналістичних прийомів, як «вивчення анатомічної структури людського тіла», «встановлення об'єктивних законів» у галузі відтворення натури, «вчення про ідеально прекрасні пропорції й перенесення їх на архітектуру», створення «нової мови живописних форм» та ін. [4, с. 11-45] дозволило діячам культури доби Відродження повністю охопити тілесну дійсність. Формування «рудиментів перспективної побудови простору» (термін Б. Віппера) сприяло оформленню у ньому тіла. Надання останньому таким шляхом міцної основи та земної величі було значним кроком до подолання середньовічної готичної концепції, суть якої - у відсутності будь-якого зв'язку з реальним світом, прагненні вверх, безперервному русі та ігноруванні норм людського масштабу. Не дивно, що для цього ренесансні художники і скульптори знаходили підтримку в античному мистецтві [див.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ХУДОЖНЯ ВІЗІЯ ТІЛЕСНОСТІ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ: АКСІОЛОГІЯ, СЕМАНТИКА І ПРОВІДНІ МОДЕЛІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок