Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка

Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка

Назва:
Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,28 KB
Завантажень:
173
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
“Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка ”
Сучасній Україні бракує Є. Маланюка. Могутній розум та винятково прониклива інтуїція, якими він був наділений з якоюсь відчайдушною наполегливістю були спрямовані на осмислення України – її минулого та сучасного. Він був аристократом духу, а тому й не міг змиритися з упослідженістю Батьківщини. Для того щоб допомогти їй вийти з безчестя, він зробив усе, що може зробити людина його масштабу, - заглибившись в історію, віднайшовши і показав головні причини негараздів. Дав діагноз хвороби, що підточувала національний організм – «малоросійство». Попередив, що в роки державності (він вірив у неї пропри все) ця проблема лишиться найголовнішою для «державних мужів» Прогноз виявився точним.
Перша збірка Є. Маланюка мала назву «Стилет і Стилос»
Стилет — це символ боротьби, символ дії... Це вітер, рух, напружені м'язи, стиснений на руко-яті п'ястук. Стилос — це світ мистецтва і краси... це світ захоплення гріховною красою...»
Назва збірки надзвичайно гли-бока. Учорашній вояк УНР відкладає тригранний клинок — стилет і бере до рук мирне перо — стилос (загострена паличка, якою користувалися давні по-ети і літописці). Це не тільки протиставлення:
Стилет | Стилос
тригранний клинок | перо літописця
символ боротьби за державністьУкреши | Україна = Еллада степова
історичне минуле | трагедія бездержавності
Мрія | реальність
грунт для неоромантизму
Це не тільки літературна дилема:
служіння інтересам суспільним | чи оспівування краси
поет-політик | поет-лірик
Це світогляд Євгена Маланюка, що став на герць зі своєю нацією, бо прагнув жаром залізних слів ви-палити рабську сльозу малороса і показати світу — ось він справжній українець. Це — протиставлення. З одного боку:
Тюхтій-хохол, що, хоч дурний, та хитрий,
Макітру хилить виключно по вітру,
Міркує шлунком і хропе гуртом.
А з іншого:
Внук кремезного чумака.
Січовика блідий праправнук,
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну.
Меч вояка за державність України поет змінив на перо. Але мирний стилос у його руках стає стилетом. Вся збірка — це життєва програма Євгена Маланюка.
Збагнеш оце, чим серце билось.
Яких цей зір нагледів меж,
Чому стилетом був мій стилос,
І стилосом бував стилет.
Отже, поет підкреслює, що боротьба не припи-нялася, вона продовжується зброєю стає слово.
Слово «безмежжя» у поезії «Стилет чи стилос? Не збагнув...» однаково стосується як «берегів краси», так і «набряклого вітром обрію». Ліричний герой органічно поєд-нує у своїй душі два, на перший погляд несумісні, світи, які, не втрачаючи своїх конкретних характеристик, взаємозба-гачуються у новій якості. Є. Маланюк виходив із відповід-ного розуміння своєрідності українського письменства, змушеного реалізувати свій талант у несприятливому для творчості національному середовищі. Він мусив торувати шлях до незалежності та державності України, виконувати чимало позалітературних функцій, тому що завжди браку-вало національне свідомих фахівців, але при цьому лишати-ся митцем, писати свої твори за законами краси. Така проблема ніколи не поставала перед письменниками істо-рично визначених у власних державах націй (англійської, французької, шведської, російської тощо).
Є. Маланюк не тільки порушив визначальне питання української дійсності, а й знайшов необхідне його роз-в'язання, присвятивши цьому все своє творче життя.
Вірш «Пам’яті Т. Осьмачки» це роздум про долю українців.
Ефект трагізму, болю дося-гається особливою будовою кожного рядка, своєрід-ною ритмікою — твердою, залізною. Кожен рядок — це біль розлуки з рідною душею, це протест проти смерті.
Поет ніби випрошує в Бога хоч хвилину земного життя для свого побратима по перу. Написаний вірш через кілька днів по смерті Т.Осьмачки, коли ще свіжий біль втрати і серце протестує проти цього.
Звернення до поета, якого «не ув'язнить глина чужини» — це і звернення до українців, що живуть на чужині та мріють хоч по смерті повернутися на Україну.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок