Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Міннезанг в німецькій середньовічній літературі

Міннезанг в німецькій середньовічній літературі

Назва:
Міннезанг в німецькій середньовічній літературі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,39 KB
Завантажень:
350
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
“Міннезанг в німецькій середньовічній літературі”


ПЛАН
Вступ
1. Особливості розвитку та становлення німецького міннезангу
2. Основні мотиви в поезії міннезангу
3. Творчість Вальтера фон дер Фогельвейде – як вершина міннезангу середньовічної Німеччини
Висновок
Список використаної літератури


Вступ
На загальному тлі європейської куртуазної поезії особливе місце посідає надзвичайно багата і різноманітна німецька поезія - міннезанг (пісня кохання). Міннезанг пройшов у своєму розвитку складний шлях, в якому виразно спостерігаються чотири найважливіші етапи: ранній міннезанг, що сформувався порівняно незалежно від мистецтва трубадурів (1150-1180 pp.); міннезанг, позначений сильним впливом романської, у тому числі й провансальської поезії (1190-1200 рр); період розквіту (1200-1230 pp.); період кризи лицарської культури (1240-XIV ст.) Найвидатнішими міннезінгерами вважаються Кюренберг, Дітмар фон Айст, Генріх фон Фельдеке, Фрідріх фон Хаузен, Тангейзер та найвідоміший - Вальтер фон дер Фогельвейде.
Я твій в дні щастя й дні біди.
Нікого іншого не жди.
Тебе замкнув я в моєму серці,
А ключик зник, хто й зна куди.
Лишайся в серці назавжди.
1. Особливості розвитку та становлення
німецького міннезангу
Мистецтво німецького міннезанга, широко розповсюджене в XII-XIV ст., зародилося під впливом пісень трубадурів, але особливо сильний вплив зробила на нього народна культура. Основні вогнища цього мистецтва - Ейзенах, Відень, Вартбург (у 1207 р. у Вартбурзі відбувалося знамените змагання міннезингерів). Крім любовної лірики (яка поступалася в яскравості і безпосередності ліриці труверів), у середовищі міннезингерів існували релігійно-моральні притчі, сатиричні пісні, військові балади і т.п.
Будучи прихильниками світського мистецтва, міннезингери в Німеччині знаходилися все-таки під більш сильним впливом церкви, ніж трубадури і трувери у Франції. В іншому риси їхньої творчості були схожі: у піснях панувало одноголосся, ритм визначався в першу чергу ритмом вірша, роль музичних інструментів зводилася в основному до виконання вступів, інтерлюдій, постлюдій.
Найбільш відомий з міннезингерів - Вальтер фон дер Фогельвейде (1170 - 1230). Пісні його виразні, мелодично рельєфні і багато в чому родинні фольклору. Вперше в лицарській ліриці він оспівав любов до дівчини з народу. Одному із самих обдарованих міннезингерів - Вольфраму фон Ешенбаху (XIII ст.) належать художні обробки древніх кельтських і німецьких сказань, зокрема - про лицарів Грааля і про Парсифаля (згодом мотиви цих легенд використовує у своїх операх Р.Вагнер).
У першій половині XIII ст. створюють пісні Вацлав Рютенський і баварський лицар Нідгарт фон Рювенталь. Популярністю користалися також міннезингери Райнмар фон Хагенау (учитель Вальтера фон дер Фогельвейде), Генріх з Мейсена на прізвисько Фрауенлоб (тобто той, хто роздає хвалу дамам) і його суперник Бартель Регенбоген. Плеяду відомих міннезингерів замикає Освальд фон Волькенштейн (1377-1445), майстер вишуканої (куртуазної) лірики.
На межі XIV - XV ст. у зв'язку з розпадом лицарства поступово загасає мистецтво міннезанга. Деякі його риси одержують нове втілення у творчості мейстерзингерів.
2. Основні мотиви в поезії міннезангу
Зрозуміло, що міннезингери широко використовували досвід провансальських трубадурів, що вперше розробили концепцію куртуазного служіння, і їхній північнофранцузьких послідовників - труверів.
У міннезингерів, зокрема, зустрічаємо ми поетичну форму, що походить до романських зразків. Наприклад, розповсюджена в міннезингерів "пісня світанку" (тагелід) збігається з провансальською альбою, а строфічна любовна "пісня" наближається до кансону.
Разом з тим міннезанг (так починаючи з XVIII ст. називають німецьку середньовічну лицарську лірику) володіє рядом своєрідних рис: у ньому меншу роль, ніж у поезії романській, відіграє почуттєвий елемент.
Німецькі поети більш схильні до рефлексії, моралізації, до перенесення життєвих проблем у сферу умоглядних спекуляцій. Їх гедонізм носить звичайно більш стриманий характер.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Міннезанг в німецькій середньовічній літературі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок