Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Екскурс в історію української літератури

Екскурс в історію української літератури

Назва:
Екскурс в історію української літератури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,83 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Адже ні І. Котляревський, ні інші попередники Т. Шевченка не створили і не могли створити мовні засоби, гідні наслідування українськими письменниками нового, післяшевченківського часу. «Творчість І. П. Котляревського,— відзначає Л. Булаховський,— при всій його талановитості і справжній пов'язаності з народним грунтом, зразком для наслідування могла стати тіль-ки частково: бурлескний жанр «Енеїди» по своїй специфічності не міг бути явищем, яке можна було б покласти в основу май-бутньої словесності багатомільйонного народу. П'єси Котляревського давали..., натурально, матеріал тільки розмовно-побутовий, і цим обмежувалась їх роль як об'єкті можливого наступ-ного наслідування». Щодо Г. Квітки-Основ'яненка; П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки і поетів-романтиків, то вони, як твердить той же дослідник, «під тиском самих умов, у: яких відбува-лась їхня літературна діяльність, не мали змоги ні розгорнути, належної різноманітності жанрів, потрібних на відповідному ета-пі для широкого розвитку національної культури, ні забезпечити навіть за культивованими ними жанрами тривалої впливовості на їх читачів».
Основою мови творів T. Шевченка, як і мови його попередни-ків, є народна українська мова. Але з нею органічно поєднані також книжні та інтернаціональні елементи і надбання російсь-кої літературної мови.
Відмінність у використанні народної мови Т. Шевченком від його попередників полягає насамперед у художній реалістич-ності її вживання, без того суб'єктивізму, риси якого можна спо-стерігати в І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка та інших письменників до Т. Шевченка.
Т. Шевченко уособлював демократичні верстви всього україн-ського народу, тому-то він не був пасивним реєстратором однієї якоїсь говірки. Він добирав з народної мови все типове і відки-дав випадкове, вузькодіалектне, розширював і вдосконалював її конструкції, потрібні літературній мові. Не дивно тому, що в Шевченка дуже мало діалектизмів вузькоговіркових. Мова тво-рів Т. Шевченка становить досить чітко унормовану мовности-лістичну систему; отже, Т. Шевченко є основоположником тих норм літературної мови, які лежать в основі системи норм су-часної української літературної мови.
Як пушкінська мова збереглася" в усьому істотному як ос-нова сучасної російської мови, так шевченківська мова з її гра-матичною будовою і словниковим складом збереглася в усьому істотному як основа сучасної української мови.
Підкреслюючи органічний зв'язок Т. Шевченка з російською літературою, В, В. Виноградов зазначає: «Пушкін зробив величезний вплив на формування художньої системи Шевченка, в тому числі і на його принцип організації поетичної мови... Уже «Кобзар» Шевченка увібрав в себе, поряд з високими взірцями української народнопоетичної творчості, традиції Пушкіна, Го-голя і російської демократичної літератури в цілому».
Російською мовою Т. Шевченко написав ряд повістей («Близ-нецы», «Музыкант», «Художник» та ін.), поем («Слепая», -«Три-зна»), а також незакінчену п'єсу «Никита Гайдай» і свій «Жур-нал» (щоденник).
У «Кобзарі» є чимало слів, спільних для російської та української мов або запозичених з російської мови (месть, яд, туча, часи, печаль, власть, пустота, скучати тощо). Здебільшого поет використовує русизми тоді, коли вони мають певний семантич-ний і стилістичний відтінок, не передаваний паралельними укра-їнськими відповідниками. Окремо треба відзначити випадки ви-користання Т. Шевченком елементів лексики і фразеології пред-ставників і апологетів російського поміщицько-бюрократичного панства. За допомогою цього мовного засобу він з нищівною іро-нією розкриває мерзенну суть представників цього панства. Див. наприклад, у вірші «Холодний Яр»:
«Гайдамаки не воины,—
Разбойники, воры.
Пятно в нашей истории...»
Брешеш, Людоморе!
і там же:
«А кричите, що несете
І душу і шкуру
За отечество!..»
(в оточенні підкреслено знижених лексичних елементів — «кри-чите», «шкуру», при саркастичному включенні в один ряд конт-растних «душу» і «шкуру» слово «отечество» втрачає свій висо-кий патріотичний зміст і викриває лицемірство експлуататорів, для яких не існує батьківщини, а існують тільки нажива і кар’єра).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Екскурс в історію української літератури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок