Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> ТІЛЕСНА КАРТОГРАФІЯ: МОТИВ БІБЛІОТЕКИ У ЦИКЛІ ЕСЕ «ПОДОРОЖ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВІДНЯ» Ґ. РОТА

ТІЛЕСНА КАРТОГРАФІЯ: МОТИВ БІБЛІОТЕКИ У ЦИКЛІ ЕСЕ «ПОДОРОЖ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВІДНЯ» Ґ. РОТА

Назва:
ТІЛЕСНА КАРТОГРАФІЯ: МОТИВ БІБЛІОТЕКИ У ЦИКЛІ ЕСЕ «ПОДОРОЖ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВІДНЯ» Ґ. РОТА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,33 KB
Завантажень:
352
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
УДК 821.112.2-4.09
Чишинська Олеся Миколаївна, аспірантка кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка.
ТІЛЕСНА КАРТОГРАФІЯ: МОТИВ
БІБЛІОТЕКИ У ЦИКЛІ ЕСЕ «ПОДОРОЖ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВІДНЯ» Ґ. РОТА
Основна увага у статті відведена образу бібліотеки у творчості сучасного австрійського письменника Ґ. Рота. Досліджено специфіку цього образу, його метафоричні значення: мозку, несвідомого та пам 'яті. Аналіз здійснено на основі циклу есе «Подорож у внутрішній світ Відня» Ґ. Рота та теоретичних статей Ґ. Штокера та Д. Ріґера. Проаналізовано певні риси, властиві саме концепції бібліотеки Ґ. Рота. Особлива увага приділена її значенню для австрійської нації. У статті також відзначено роль психоаналізу в літературі.
Contemporary Austrian writer investigates library image in the present article. This library image specificity and metaphorical sense are also described in this article. The present investigation is provided on the basis of the «Journey into Vienna internal outlook» essay cycle and G. Stocker and D. Rieger theoretical articles. Particular traits inherent to the G. Roth's library concept are detected in this article too. Special attention is paid to the G. Roth works significance for Austrian nation. Psychoanalysis role in literature is mentioned too.Фікційна бібліотека у сучасній художній літературі відображає проблеми та кризи певних світоглядів із позицій модернізму та постмодернізму. При цьому характерними для неї є образи, з одного боку, найсучаснішої, технічно високооснащеної бібліотеки, з іншого - «антибібліотеки», залишеної на поталу мишам та сирості. Фікційній бібліотеці можна надати наступне визначення: це вигадана, зображена в художній літературі книгозбірня, яка як художній образ має метафоричне та стилістичне навантаження. Часто такими зображають реально існуючі бібліотеки, як, наприклад, у циклі есе сучасного австрійського письменника Ґерхарда Рота «Подорож у внутрішній світ Відня».
Бібліотека як метафора з'являється у німець- комовній літературі у часи модернізму. Найяскравіші приклади знаходимо у романах «Людина без властивостей» Роберта Музіля та «Засліплення» Еліаса Канетті. Завдяки інтерпретації бібліотеки як моделі світу ці письменники створили своєрідний бібліотечний міф, який співзвучний із загальновідомими концепціями Хорхе Луі Борхеса та Умберто Еко. Відтак позиція «світ як бібліотека» стає панівною у другій половині ХХ століття із поширенням постмодернізму. У сучасній німецькомовній літературі її представляють Ґерхард Рот та Томас Лєр.
Загалом бібліотека виступає як символ писемної культури. Вагомі події в історії, розвиток інформаційних та комунікативних технологій впливають на функції та структуру письма, знання і пам'яті та спричинюють певні види культурних зламів. За допомогою мотиву бібліотеки письменникам вдається з особливою точністю відтворити еволюцію суспільства, світу та цінностей.
Німецький дослідник мотиву бібліотеки у художній літературі Дітер Ріґер виділяє наступні притаманні йому метафоричні значення: «...як людське знання; як індивідуальне чи колективне ставлення до даного знання. Як частина людського досвіду бібліотека виступає у ролі центральної установи пам'яті (memoria) ... як установа, завданням якої є підтримувати рівновагу між спогадом та забуванням, як завжди присутня ланка між минулим та майбутнім; як місце зустрічі минулого з теперішнім в акті читання; як місце зберігання та порядку культурної пам'яті, латентного та наявного знання світу, які бібліотека нагромаджує, після ґрунтовного відбору шляхом забування, вільно утримує та надає доступ до них у разі необхідності реактуалізації, переродження від смерті до життя, від забутого до спогаду» [3, с. 18-19]. Ці узагальнення демонструють багатозначність образу бібліотеки та багатоаспектність його інтерпретації.
Показовим у цьому плані є цикл «Подорож у внутрішній світ Відня» Ґерхарда Рота. Для відтворення історії та пам'яті австрійського народу автор в есе «Друге місто» послуговується мотивом бібліотеки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ТІЛЕСНА КАРТОГРАФІЯ: МОТИВ БІБЛІОТЕКИ У ЦИКЛІ ЕСЕ «ПОДОРОЖ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ ВІДНЯ» Ґ. РОТА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок