Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Феномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке)

Феномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке)

Назва:
Феномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,10 KB
Завантажень:
198
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат
на тему:
Феномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке)


ФЕНОМЕН МАЙСТЕРНОСТІ СТУСА-ПЕРЕКЛАДАЧА
На матеріалі поезій Р.М.Рільке
Перекладацька спадщина В.Стуса - обсяжна й розмаїта. Це поетичні переклали з іспан-ської, італійської, польської, російської, білорусь-кої, словацької, французької, чеської та єврейської мов. Добре володіючи німецькою, В.Стус перекла-дав Кристіана Гофмана фон Гофмансвальдау, Кристіана Вайзе, Йоганна Кристіана Ґюнтера, Бертольда Брехта; німецьких експресіоністів - Віль-гельма Клемма, Альберта Еренштайна; німецькомовних поетів середини XX ст. - Пауля Целана, Йоганнеса Бобровського, Ериха Кестнера, Ганса Магнуса Енценсберґера, Інґеборґ Бахман; з англій-ської - Джозефа Редьярда Кіплінґа; з французької - Ґі де Мопассана, Артюра Рембо, Рене Шара; з італійської - Джузеппе Унгаретті; з іспанської - Федеріко Ґарсіа Лорку; з польської - Тадеуша Ружевича, Тадеуша Куб'яка; зі словацької - Іржі Гру-ша; з білоруської - Ригора Барадуліна, Федора Черню, Генідзя Буравкіна; з російської - Івана Буніна, Валерія Бріосова, Миколу Заболоцького, Марину Цвєтаєву.
"Нині найбільше люблю Гете, Свідзинського, Рільке. Славні італійці (те, що знаю). Особливо Унгаретті, Квазімодо. Ще люблю "густу" прозу Толстого, Хемінґуея, Стефаника, Пруста, Камю. Вабить - і дуже - Фолкнер", - зізнавався В.Стус. Він намагався творити добірки перекладів тих митців, які близькі, духовно й естетично суголосні йому. Прикметною щодо цього є праця над ство-ренням своєрідної міні-антології німецьких поетів середини XX ст.
Перекладацтвом В.Стус займався в різні періоди свого життя: менше - на волі, більше - в ув'язненні, концтаборах, на засланні і, здається, без нього не мислив себе як поета.
Не всі переклади Стуса збереглися, не все рівноцінне, але те, що маємо, подивовує й захоп-лює дослідників. "За підрахунками поетового сина Дмитра, близько 100 Стусових перекладів з Рільке для нас втрачено <...> Чи припадають вони досі порохом по архівах російського ФСБ, а чи були знищені під час ліквідації чусовського концтабору, де загинув поет - встановити (попри великі витра-чені зусилля) наразі так і не вдалося. Але й ті Стусові переклади, що вийшли на волю, є приголом-шливим пам'ятником сили людського духу"2.
Щодо Стуса простежуються дві тенденції у ви-борі об'єкта перекладу: перша - прагнення якомога повніше охопити творчість обраного письменника; друга - намагання творити добірки перекладів з різних поетів, які чимось близькі, духовно й есте-тично споріднені. При цьому особливу сторінку становлять його переклади творів світових геніїв - Й.В.Гете та Р.М.Рільке. Зокрема В.Стус подарував українським читачам переклади найскладніших філософських текстів Р.М.Рільке - "Сонетів до Орфея", "Дуїнських елегій", а також вершинних його поезій.
Звідки у Стуса таке глибоке й стале зацікавлен-ня поезією Рільке, така наполегливість у її освоєнні й перекладанні? Адже В.Стус і Р.М.Рільке, по суті, були антиподами: перший жив задля своєї вітчиз-ни - України, другий таких почуттів не мав... Що вабило українського поета-в'язня, що знаходив він цінного для себе у мистецькому просторі вишукано-рафінованої, на перший погляд, поезії визнач-ного австрійця? Європейськість, інтелектуалізм, занурення у власні душевні й емоційні глибини і, напевно, лише митцям притаманне відчуття духов-ної спорідненості і співпричетності до буття-людини-у-світі. У чому перегукуються Стус і Рільке? У щирості з читачем і собою, у відкритості форми, прагненні пізнати гармонію світу та гармонію влас-ного ego. Окрім спільних для обох світоглядних, за-гальнолюдських і культурно-мистецьких засад, можна виокремити і деякі суто стусівські прикмети авторської творчої індивідуальності як потенційно-го перекладача німецькомовиих поетів, головно -Р.М.Рільке. Це - органічна національна спрямо-ваність творчої манери, тяжіння до антитез світо-глядного характеру, екстенсивний, відкритий у своїй щирості характер, згущена метафорика, яка часом обертається багатозначними символами. Ця манера - ненав'язливо філософічна зовні - має глибинний підтекст, як і в Рільке.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Феномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок