Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Василь Стус

Василь Стус

Назва:
Василь Стус
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,69 KB
Завантажень:
87
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Мета: Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поета - борця Василя Стуса.

Збудити інтерес учнів до особи великого майстра, палкого патріота, незламного борця за долю і волю України.

Розвивати у них уміння аналізувати поетичні твори.

Виховувати в учнів глибокі почуття любові до України.

Унаочнення: Портрет В.Стуса, збірки віршів поета, вишитий рушник, підсвічники зі свічками, калина у вазі .

Хід уроку:

1. Урок починається із вступного слова вчителя.

На сьогоднішньому уроці літератури ми проведемо усний журнал про життя і творчість поета Василя Стуса. Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів ХХ століття. Широко відомий він за рубежем. А насамперед поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самостійність українського народу. Не пройти повз трагедію знищеного таланту, збудити інтерес до особи великого майстра, палкого патріота – мета нашого усного журналу.

Учасників усного журналу прошу зайняти місця за столами.

(Учні виходять на імпровізовану сцену й займають свої місця за столами, на одному з яких посередині на вишитому рушнику стоїть портрет поета, свічки, калина у вазі.)

1 Учень: Розпочався життєвий шлях поета – борця Василя Семеновича Стуса під час Різдвяних свят, 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині. Батьки його були селянами. Дитинство, яке сам він назвав “гарним”, проходило в атмосфері добра та любові. А ще – народної пісні.

2 Учень: Перші уроки поезії – мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати ... Найбільший слід на душі – од маминої колискової “ Ой люлі – люлі, моя дитино “. Шевченко над колискою – це не забувається. З чистого джерела народної пісні черпав майбутній поет любов до добра, краси, від мами і від пісні вчився над усе любити правду і ставити над усе чисту совість. Згодом поет писав:

Господи, гніву пречистого

благаю – не май за зле.

Де не стоятиму – висотою.

Спасибі за те, що мале

Людське життя, хоч надією

довжу в віки.

Думою тугу розвіюю,

щоб був я завжди такий,

яким мене мати вродила

і благословила в світи .

І добре, що не зуміла

мене від біди вберегти.

Навчався Василь спичаку в місцевій школі, потім у Донбасі, куди сім’я переїхала, коли Василько був ще маленьким хлопчиком. Пам’ять по собі школа залишила безрадісну. “Шкільне навчання – вадило одне – чужомовне, друге – дурне”, - згадував пізніше Василь. Проте саме в школі прокинулася в нього потреба віршувати : “ У четвертому класі щось заримував про собаку. По-російському. Жартівливе. Скоро минуло. Відродилося в старших класах, коли прийшла любов “.

3 Учень:

Вищу освіту Василь Стус дістав на історико-філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. Студентські роки він пізніше назвав “трудними”. Стосувалося це, очевидно, матеріальних нестатків, але ще більше – казенного, схоластичного навчання, зокрема тієї фальші у висвітлені історичного минулого нашого народу, якщо була перейнята вся тогочасна офіційна наука, особливо ж історія.

В інститутські роки юнак глибоко зацікавився світовою літературою, передусім поезією. Серед улюблених письменників – Рильський, Свідзинський, Пастернак, Гете, Рільке, Квазімодо. Він прагне осягнути і таємниці художньої майстерності таких різних прозаїків, як Толстой, Стефаник, Камю та Фолкнер. Усе життя Стус виявляв інтерес до митців, що відзначались неординарністю світобачення, інтелектуалізмом, філософським осмисленням дійності, новаторськими пошуками в галузі художньої форми. Як би там не було, але Василь Стус зумів узяти навіть з тогочасного обкарнаного вузівськогонавчання дуже багато.

4 Учень:

Закінчивши інститут, молодий учитель іде в сільську Таужнянську школу Гайворонського району на Кіровоградщині, “стужілий за справжньою /не донецькою/ Україною”, він там “витеплів душею, звільнився від студентського схимництва”.

Як учитель, Стус залишив по собі теплі спогади в колишніх учнів і колег, хоч і працював він там усього два місяці – до призову в армію. “До Василя учні горнулися – це вам всі скажуть... . Після у років він залишався з учнями, хотів більше грамоти навчить...”- згадує його колега – вчитель.

Після служби в армії / 1959 – 1961 /, де “вірші, звичайно, майже не писалися”, Стус у 1961 – 1963 роках учетилює в Горлівці на Донбасі, працює літредактором газети “ Соціалістичний Донбас “. Ці роки він назвав ”часом поезії “, захоплюється вершинними досягненнями світової та української літератур, багато пише сам.

(Учні читають вірші В.Стуса цього періоду:

”Навкруг Землі мої кружляли мрії”,

“Я знаю”,

“Сто років як сконала Січ”.)

1 Учень:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Василь Стус

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок