Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Фольклорно-міфологічна основа п’єси П.Кальдерона “Життя – це сон”

Фольклорно-міфологічна основа п’єси П.Кальдерона “Життя – це сон”

Назва:
Фольклорно-міфологічна основа п’єси П.Кальдерона “Життя – це сон”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,11 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Творчість Педро Кальдерона де ла Барки, безсумнівно, сьогодні визнана вершиною не лише іспанського, а й європейського бароко. Його п’єси вражають і захоплюють не тільки стильовою довершеністю, а й надзвичайною філософською глибиною і цілим спектром морально-етичних проблем. “Життя – це сон” – саме той твір, який акумулював усю складність та багатозначність проблем, які завжди поставали перед людиною і які вона будь-що прагнула осягнути. Його мотиви та образи мають складні зв’язки із тогочасним культурним контекстом і сягають своїм корінням древніх релігійних легенд, фольклорних сюжетів, філософських концепцій та конкретно-історичних фактів.

Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза зовнішнім світом – запозичений із легенди про Варлаама і Йоасафа, яка була своєрідною європейською інтерпретацією давньосхідної легенди про життя Будди. Історія про Варлаама і Йоасафа була надзвичайно популярна в Європі в епоху середньовіччя. В Іспанії побутували її переклади латиною, а на території східних слов’ян був поширений грецький список.

Про популярність цього сюжету в іспанській літературі свідчать твори, які з’явилися ще до Кальдерона. Це п’єса Лопе де Веги “Варлаам і Йосафат”, однойменний роман Енріке Суареса, п’єса Хуана де Арсе Солорсано. Вони були абсолютними сюжетними аналогіями легенди.

Історія про Варлаама і Йоасафа потрапила в Іспанію і використовувалась як “exemplum” – повчальний приклад. Вона фігурувала в проповідях, а в 1602 році була опублікована в збірнику Педро Альфонсо “Disciplina clericales”. Очевидно, Кальдерон знав усі варіанти побутування цієї легенди, оскільки був священиком і першим драматургом Іспанії ХVІІ ст.

Цей сюжет прийшов у Європу з арабських збірників, куди він потрапив через мову пехлеві з давньоіндійської. Детально його шлях з індійської літератури в європейську, а також різні варіанти побутування в національних літературах простежує І.Франко у своїй статті “Про Варлаама і Йоасафа та притчу про Єдинорога” [4].

Отже, першоджерелом цього сюжету є “Популярна легенда про Будасафа і Білаухара”, взята із санскритського тексту “Лалітавістара” (детальний опис гри Будди), і тому “Легенду про Варлаама і Йоасафа” вважають християнською адаптацією житія Будди. Цей факт свідчить про те, що з давніх давен існували значні міжрегіональні літературні зв’язки і впливи.

Грецький варіант повісті розповідає про життя царевича Йоасафа, якого батько, могутній індійський цар Авенір, бажаючи запобігти пророцтвам гороскопа, виховує самотньо в палаці, в оточенні гарних слуг. Царевич повинен був ніколи не бачити горя й страждань, не міг залишити палац, а найголовніше – не повинен був дізнатися про існування християнської віри. За легендою Йоасаф згодом стає сподвижником християнства.

У Кальдерона сюжет легенди набуває зовсім іншого змісту. Повністю втрачені релігійні акценти, посилюється моральний аспект і повчальний (виховний) зміст. І в індійській легенді, і в п’єсі Кальдерона усамітнення принца переслідує одну мету – запобігти здійсненню астрологічних пророцтв, тобто прагнення перемогти, змінити долю, послану небом. В обох випадках усе закінчується поразкою. Та в легенді батько піклується про благополуччя сина згідно зі своїми уявленнями про щастя й добробут, згідно зі своїми віруваннями. У п’єсі – все навпаки. Батько приносить в жертву життя й благополуччя сина заради спокою й добробуту свого народу. Безперечно, в цьому випадку маємо вплив поширеної в ХУІІ-ХVІІІ століттях у Західній Європі філософії раціоналізму Рене Декарта, за якою обов’язок перед державою і народом однозначно був вищим за особисті інтереси [1, 114].

Вияв ідей цієї філософії спостерігається і в розв’язці. Принц Сехізмундо силою свого розуму долає пристрасті, перемагає злі пророцтва.

…Отже, хто змогти бажає

Свою долю, той розумним

І терплячим бути має [2, 121].

Легенда стверджує пріоритет християнства. Кальдерон знаходиться на позиціях християнського гуманізму, тому питання релігії, її пріоритетності у нього взагалі не постають.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Фольклорно-міфологічна основа п’єси П.Кальдерона “Життя – це сон”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок