Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА (1855-1920)

НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА (1855-1920)

Назва:
НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА (1855-1920)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,07 KB
Завантажень:
62
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Неоціненна заслуга Н. Кобринської полягає в тому, що, започаткувавши феміністичний рух, вона вселяла в жіночі душі впевненість, надихала на працю в царині культури, суспільно-політичного життя, з якого жінка була виключена. її особистий приклад заохотив до праці Анну Пав-лик, О. Кобилянську, Є. Ярошинську, Ольгу та Михайлину Рошкевичок, Софію Окуневську-Мо-рачевську, Уляну Кравченко (Юлію Шнайдер), Клементину Попович і чимало інших жінок, які лишили помітний слід у культурно-літературному русі 80—90-х років XIX століття.

Біографія

Наталія Іванівна Кобринська (дівоче прізвище Озаркевич) народилася 8 червня 1855 року в с. Белелуї Снятинського повіту на Станіслав-щині (нині Івано-Франківщині) у родині священика з поважними національно-культурними традиціями.

Дід Кобринської відомий як перший популяризатор творів письменників України в Галичині, Озаркевич І. І. (1795—1854), ініціатор українського театрального аматорства, автор і постановник п'єс І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'я-ненка, Писаревського та ін.

Батько письменниці І. Озаркевич (1826—1903) був депутатом галицького сейму та австрійського парламенту, громадським діячем, писав вірші.

'Кобринська Н. Жінка та свобода // Вибрані твори. — К., 1980. — С. 374. Далі, посилаючись на це видання, у дужках зазначаємо лише сторінку.

359

Як і водилося в їх середовищі, І. Озаркевич дбав насамперед про освіту синів, котрі, після закінчення гімназії, продовжували навчання у Віденському університеті.

Дочок навчав сам батько. Це йому завдячує Кобринська знанням польської, німецької, французької мов, що зробило можливим читання польських повістей в оригіналі, ознайомлення з літературою європейської класики в перекладі німецькою. Лектура Кобринської викликає подив: «Се ненастанне читання книжок впроводжало мене в різні фази умственного розвою, — писала вона в «Автобіографії, —■] приносило деколи втіхи, та більше непокою та болю. Знаю, що дуже терпіла-м тоді, коли зачинала-м знакомитися з школою позити- ] вістів. Твори тої школи почали руйнувати не лиш мої релігійні ] виображення, але також і погляди на життя і на той суспільний] лад, який мене окружав. Се не переходило у мене мирно, — я від-І чувала, що трачу під собою ґрунт, і сильна душевна борба до найвищого ступеня роздражняла мої нерви. Серед того розпучного хаосу] блиснув промінь світла, котрий мене навів на стежку, по котрій, здається, буду вже іти до кінця мого життя» [318].

Поштовхом до зацікавлення феміністичною проблемою стали «Листи з Кракова» професора Юзефа Кремера; невеличка польська книжка] з рецензією на якусь французьку розвідку про нерівність жінки і чоловіка.

Вихована в родині, де до жінки ставилися з особливою шанобою повагою, Кобринська була прикро вражена, що хтось десь може ставити жінку нижче за чоловіка. Що це так, Кобринська дуже швидко переконалася, знайшовши серед творів польських поетів і белетрис-1 тів книжечку Климентини Гофманової (1821—1862), польської пись-] менниці-феміністки. «На піддражнену уже давніше мою цікавість щодо! личних відносин жінок до мужчин Гофманова була дуже важним! набутком. Я її читала дійсно з великим заняттям, через що ще більше] будилось в мені думок щодо положення в суспільстві жінки» [317]. І

Для Кобринської неприйнятні були поради Гофманової — краще триматися утореної дороги, ніж дертися вгору, тим більше післ* прочитання «Історії цивілізації в Англії» Г.-Т. Бокля, праці Л. Бюхнера, французького філософа-ідеаліста Е.-Ж. Ренана, Ф. Лассаля, М. Дра-гоманова, Ч. Дарвіна, М. Чернишевського, В. Бєлінського, М. Добро-любова, Д. Писарєва. «Тепер уже ніщо не затемнювало мої погляди на становисько жінки в суспільстві» [318], — призналася сама Кобринська. Відтепер жіноче питання стане для неї найголовнішим серед суспільно-соціальних проблем.

Цілковиту підтримку вона дістала від Теофіла Кобринського, тала-І новитого піаніста, співака, композитора, збирача фольклору, котрий і 1877 р. стане її чоловіком. Подружжя переїхало до міста, де, звер-; нувши увагу на непродуктивність жіночої праці та марну трату | часу на дрібниці, Кобринська замислилася над потребою реформи |

360

яаночого ґаздівства. Почала з себе, запровадивши деякі зміни в господарюванні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА (1855-1920)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок