Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Проспер Меріме

Проспер Меріме

Назва:
Проспер Меріме
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,65 KB
Завантажень:
58
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Проспер Меріме народився 28 вересня 1803 р. в Парижі. Його батько був художником за фахом і винахідником за покликанням. Мистецьки обдарованою була й мати майбутнього письменника. До їхньої домівки часто приходили люди творчих професій. Вони цікавились усім, окрім політики. Хлопчик перейняв цю аполітичність і зберіг її протягом усього життя: Меріме не брав участі в політичному житті Франції, байдуже сприйняв усі революції, свідком яких став, а суспільні проблеми не відбилися в його творах. Замість цього він сконцентрував свою увагу на вивченні мистецтва, духовної культури, історії та літератури.

У 1819 р. Меріме за бажанням батька вступає до університету на правознавчий факультет, який закінчує в 1823 р. Юнака не цікавить юриспруденція, і весь свій вільний час він віддає грецькій та іспанській мовам, філософії, англійській літературі. Цей інтерес не згасне й пізніше. Поглибленню ерудиції Меріме чимало сприяли подорожі по Іспанії і Корсиці. Непогано він знав і рідну Францію, яку об”їздив уздовж і впоперек після того, як у 1834 р. став інспектором історичних пам”яток. Протягом 40—50 років він написав низку історичних праць з історії Стародавнього Риму, Росії та України (зокрема, трактати про історію запорозького козацтва та про Богдана Хмельницького), літературно-критичних статей про іспанську та російську літератури, перекладав Пушкіна і Гоголя. У 1844 р. його було обрано членом Французької академії наук, а потім і Академії написів.

Перші художні твори письменника – п”єси збірки “Театр Клари Гасуль” (1825) і “Гузла, або Збірник іллірійських пісень, записаних в Далмації, Боснії, Хорватії та Герцеговині” (1827). Остання книга стосується слов”янських культур.

Одна з найголовніших тем романтизму – історичне минуле. Меріме віддавав належне і їй. У 1828 р. він видав історичну драму “Жакерія”, де намагався “дати уявлення про жорстокі звичаї XIV століття”; у 1829 р. – історичний роман “Хроніка царювання Карла IX”, який відтворює атмосферу релігійних воєн 1572 р. та розповідає про події Варфоломіївської ночі. Автор виводить на сцену не тільки історичних персонажів, а й вигаданих героїв – братів Бернара і Жоржа де Мержі, які з причин релігійної ворожнечі опинилися в протилежних таборах і врешті-решт Бернар мимоволі стає винуватцем смерті Жоржа. Ерудиція Меріме та вміння проникати в самий дух історичних подій дали змогу створити детальну реконструкцію французького суспільства XVI століття.

“Хроніка царювання Карла IX” – єдиний роман у творчості Проспера Меріме. Надалі його улюбленою формою стала новела, що вирізняється великим розмаїттям тем і форм. У 1833 р. Меріме опублікував книгу “Мозаїка”, яка містила короткі енергійні новели різного характеру: реалістичні (“Матео Фальконе”, “Взяття редуту”), фантастичні (“Видіння Карла XI”, “Федеріго”), велику психологічну новелу “Етруська ваза” та ін. Найбільш відомі й досконалі новели письменника були створені у період 1834 – 1845 років. То були досить великі твори, які нагадують повісті (“Подвійна помилка”, “Душі чистилища”, “Ільська Венера” і “Кармен”) і навіть короткий роман (“Коломба”). Протягом подальших п”ятнадцяти років Меріме писав здебільшого історичні праці та літературно-критичні статті, займався перекладацькою діяльністю .І тільки перед смертю створив останні три новели – “Блакитна кімната” , “Локіс” , “Джуман” .

За сюжетом новели Меріме – це яскраві і цікаві оповіді , що зображують сильні характери , “цільних людей” . Серед них є новели , в яких змальовується сучасна Франція (“Етруська ваза” , “Подвійна помилка”, “Блакитна кімната” та ін.), але здебільшого дія відбувається в екзотичних країнах (“Матео Фальконе” – Корсика, “Кармен” – Іспанія, “Джуман” – Алжир, “Локіс” – Литва ). Використовує автор і барвисті старовинні легенди (“Душі чистилища” – ще одна версія Дон Жуана) або містичні історії (“Ільська Венера” – розповідь про те, як статуя Венери нібито скоїла жорстоке вбивство нареченого відразу після весілля). Одне слово, на зовнішньому рівні новели Меріме видаються здебільшого романтичними.

Одначе знову-таки письменник підриває цей романтизм зсередини стриманим, точним, іронічним і навіть сухим стилем оповіді. Ще один улюблений прийом Меріме, який також сприяє нейтралізації романтичної піднесеності сюжету – це введення оповідача. То ерудит, який мандрує різними країнами світу з метою ознайомлення з культурними цінностями. Неважко помітити, що оповідач є своєрідним другим “я” самого Меріме. Об”єктивна та обов”язково дещо насмішкувата розповідь оповідача є водночас коментарем, який ставить під сумнів вірогідність незвичайних подій або пропонує їх раціональне трактування. Нерідко в новелах до захоплюючого сюжету вводяться уривки, які стилістично імітують наукові трактати. Ці “трактати” розкривають зв”язок поведінки, психології персонажів з оточенням і в такий спосіб також стримують крайнощі романтизму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Проспер Меріме

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок