Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Шарль Боварі і ставлення до його особи автора і читача (За романом “Пані Боварі” Г.Флобера)

Шарль Боварі і ставлення до його особи автора і читача (За романом “Пані Боварі” Г.Флобера)

Назва:
Шарль Боварі і ставлення до його особи автора і читача (За романом “Пані Боварі” Г.Флобера)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,89 KB
Завантажень:
60
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
“Тему не выбирают. В том состоит секрет шедевра, что тема есть отражение темперамента писателя”.

Г. Флобер.

Вступ.

За усталеними уявленнями, вершинами французької реалістичної прози минулого століття є творчість Стендаля (Анрі Бейля), Оноре Бальзака, і Гюстава Флобера. Перші два письменники жили й творили в першій половині XIX ст., Флобер – у другій половині, і звідси ще одне стереотипне уявлення про нього як письменника, який продовжував і розвивав традиції своїх попередників.

У загальному сенсі воно слушне, оскільки вони належали до реалістичного напряму, а Флобер його продовжував. Але при тому реалізм Флобера як на змістовому, так і на поетичному рівні настільки відрізняється від реалізму Стендаля і Бальзака, що, по суті, є якісно новим явищем. У його творчості бере початок чимало нових установок і тенденцій, які набудуть розвитку в літературі наступних епох. Тому він вважається однією з ключових постатей літературного процесу другої половини XIX ст.

Прайюючи над романом “Пані Боварі”, Флобер розробляв свій обєктивний стиль, який був прийнятий, з різними видозмінами, французькими письменниками другої половини XIX ст.- Е. І Ж. Гонкурами і Г. Де Мопассаном, Е. Золя й натуралістами. Цей стиль тісно повязаний зі світоглядно-естетичною позицією щодо тогочасної буржуазної дійсності, яка рішуче відкидалася Флобером та його послідовниками.

Літературна творчість стає для них передусім художнім дослідженням відчуженої реальності, від якої автор принципово відмежовується: він перебуває ніби збоку, сростерігає та аналізує зображуване з якоїсь вищої обєктивної точки зору, уподібнюючись вченому, який проводить експеримент. Звідси твердження Флобера, що письменник має брати за взірець вченого-природодослідника і, розтинаючи пером життєві явища й типи, бути так само безпристрасним і обєктивним. Борючись із субєктивізмом романтиків, у яких автор стояв у центрі твору, він наполягав на усуненні прямої авторської присутності. Флобер вважав, що автор має бути у творі як Бог у світобудові – всюди і ніде.

Роман “Пані Боварі” – твір, у який автор “не вкладав самого себе”. “Наскільки я розперізувався в інших своїх творах, - зізнавався Флобер, - настільки тут я прагну бути стриманим і геометрично прямолінійним: жодного ліризму, жодних розмірковувань”.

Це передусім означало, що письменник прагнув до обєктивно-образного вираження, не вдаючись до різнорідних відступів та коментарів, не виявляючи своїх емоцій та уникаючи оцінок, які має робити сам читач. На думку Флобера, будь-які відступи й “декларації” – свідчення художньої безпорядності митця. “Флобер хотел лишь, чтобы оценка изображаемого вытекала из самого его существа, а не навязывалась автором”.

Актуальність теми полягає в дослідженні роману Флобера і унаочнити паралелі тогочасного світу із сучасністю.

Завдання роботи:

• Опрацювати наукову літературу;

• Дослідити образ роману та охарактерізувати його;

• Показати характерні особливості Шарля Боварі.

Обєктом дослідження виступають наукові тексти та праці.

Мета роботи полягає в розкритті особистості Шарля Боварі.

Предметом дослідження виступає роман Гюстава Флобера “Пані Боварі”, а саме образ Шарля Боварі – чоловіка головної героїні роману Емми Боварі, а також відображення відчуттів читача при ознайомленні з твором та автора до самих героїв.

2.1. Критичний реалізм у французькій літературі і місце в ньому Гюстава Флобера.

Критичний реалізм виник у Франції в другій чверті XIX століття, коли затвердилося економічне панування буржуазії і на історичну арену став виходити пролетаріат, загострилась боротьба між прихильниками й супротивниками монархічної влади, коли битви та війни погіршили і без того тяжке положення народу і коли “перед людьми виникла невідворотна необхідність осмислити сутність і напрямок руху суспільства, ... люди стали усвідомлювати, що людські вчинки й почуття... визначаються реальними, чи, точніше, матеріальними причинами”.

Покликаний до життя самим ходом історичного розвитку, критичний реалізм був тісно повязаний з романтичним духом століття. Ця наступність складалася насамперед у критичному відношенні до дійсності та в інтересі до внутрішнього світу людини, його духовного життя. Але романтиків цікавив лише духовний бунт виняткової особистості, яка живе найчастіше у виняткових обставинах, представників же критичного реалізму  людське життя у всіх її різноманітних проявах: матеріальному, духовному, суспільно-діловому, сімейному, службовому та ін. У реалістичній літературі людина зображується в конкретних історичних обставинах. Вона живе інтересами свого середовища, свого стану, подіями свого часу, з усіма його протиріччями.

Такий підхід до зображення життя складає найважливіший принцип мистецтва критичного реалізму  принцип соціальності, що тісно звязаний із другим важливим положенням реалістичної естетики  принципом історизму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Шарль Боварі і ставлення до його особи автора і читача (За романом “Пані Боварі” Г.Флобера)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок