Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка

Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка

Назва:
Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,54 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
ВСТУП

Іван Огієнко був непересічною особистістю, людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. Йому вдалося втілити свій талант у життя і залишити по собі слід видатного мовознавця, літературознавця, редактора і видавця, перекладача і поета, редактора і міністра, православного митрополита й історика української церкви. Усе своє життя він важко працював на благо відродження України, її мови і культури. Бібліографія його наукових, публіцистичних і художніх праць налічує (за неповними даними) понад тисячу одиниць.

Після розпаду СРСР, у 1992 році, відбулися дві науково-практичні конференції, присвячені 110-тій річниці від дня народження ученого: “Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка в контексті українського національного відродження” (Кам’янець-Подільський) та “Іван Огієнко. Незабутні імена української науки” (Львів). До читацького загалу починає повертатися його багатюща творча спадщина. Побачили світ (масовими тиражами) його найвідоміші праці, такі як: “Українська культура”, “Українська церква”, “Хвалімо Бога рідною мовою”, “Дохристиянські вірування українського народу”, “Історія українського друкарства”. Крім того, засноване Всеукраїнське товариство імені Івана Огієнка. Воно разом зі Спілкою письменників України, Житомирською обласною Радою народних депутатів та Фондом сприяння розвитку мистецтв України заснували багатогалузеву премію його імені. Вперше вручення премій лауреатам різних галузей (літератури і мистецтва, науки і освіти, громадської, політичної та церковної діяльності) відбулося 29 березня 1995 року.

Це все є свідченням того, що Іван Огієнко частково, повільно, та все ж повертається на Батьківщину, і, можливо, буде поцінований, і займе належне йому місце не лише в історії Української культури, але й історії України загалом.

Іван Огієнко крім наукової залишив ще велику художню спадщину. Вона цікава, самобутня, але практично невідома читачеві, більше того, не досліджена навіть літературознавцями. Автор розділив свій художній доробок на вісім томів: перші два – драматичні твори; два наступних – поеми; п’ятий – легенди; з шостого по восьмий – ліричні твори релігійного спрямування. Переважна кількість цих творів побачила світ у 50 – 60-ті роки у видавництві “Наша культура” (Вінніпег, Канада). Вони, як правило, присвячені тим сторінкам боротьби українського народу за своє національне визволення, які були або замовчувані, або перекручувались у нас на догоду ідеологічним інтересам. Серед таких можна виділити цикл драматичних поем “Вікові наші рани” (1960) та історична епопея у двох частинах “Наш бій за державність” (1961).

Протягом усього свого життя Іван Огієнко наполегливо збирав і зберігав рідкісні стародруки, унікальні рукописи, книжкові видання, які волею випадку опинялись у найнесподіваніших місцях земної кулі. Велику кількість книжок він змушений був залишити у Кам’янці-Подільському. Крім цього дві величезні книгозбірні залишилися у Варшаві й Холмі, відповідно шістнадцять та двадцять тисяч томів, які він зібрав протягом свого повного поневірянь емігрантського життя. Ще одна унікальна книгозбірня знаходиться у Вінніпезі (Канада), де Іван Огієнко провів останній період свого життя. Серед книг, збережених ним, є Острозька Біблія 1581 року, “Ізборники” Святослава 1073 року, “Лексікон словеноросскій” Памви Беринди, “Граматика” Лаврентія Зизанія 1596 року та ін.

Все своє життя він присвятив Україні, вся його робота була для її блага. Така атмосфера національної жертовності панувала в його родині. Доказом цього може слугувати хоча б заповіт його дружини пані Домініки своїм дітям: “Духом невидимим завжди пробуватиму разом з вами і все вам прощу, але не прощу найменшої національної зради. …Синам своїм женитися з чужинками, а доньці моїй вийти заміж за чужинця – свого благословення рішуче не даю.

Завіщаю всім своїм дітям… ціле своє життя добре й ясно пам’ятати про своє українське походження та про національні обов’язки до своєї обездоленої Батьківщини” [7, c. ].

Сподіваємося, величезна наукова, духовна і літературна спадщина великого гуманіста і самостійника послужить незалежній Україні. Хотілося б вірити, що своєю курсовою роботою ми хоча б частково привідкриємо завісу досліджень Огієнкової художньої літератури. А саме жанру драматичної поеми (на прикладі релігійної містерії “Каїн і Авель”).

Наша робота складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Для початку нам хотілося б розглянути жанр драматичної поеми, історію його виникнення, характерні йому риси і ознаки.

Уперше драматична поема з’явилася на межі ХVІІІ-ХІХ ст., коли саме таке визначення було використане великим німецьким поетом і драматургом Фрідріхом Шіллером. Він драматичною поемою (“dramatische Gedichte”) назвав свою трилогію про Валенштайна. Широко використовували цей новий вид і романтики ХІХ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Трансформація біблійних образів у містерії Івана Огієнка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок