Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Максим Фадейович Рильський (1895 – 1964)

Максим Фадейович Рильський (1895 – 1964)

Назва:
Максим Фадейович Рильський (1895 – 1964)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,03 KB
Завантажень:
28
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
По-справжньому великий польський поет Адам Міцкевич на Україні був розкритий лише в радянську добу в численних перекладачах, дослідженнях, есе, художніх творах (згадаймо поетичний цикл М. Бажана “Міцкевич в Одесі”). На Україні здійснено переклад майже всіх творів А.Міцкевича. данину захоплення віддали найбільші наші поети – П. Тичина, А. Малишко, Л. Первомайський і, насамперед, Максим Рильський. Читати іншомовного поета в перекладі – це те ж саме, що дивитися на предмет через скло; чим воно чистіше, тим ми краще бачимо і розуміємо поета. Саме завдяки Рильському скло інших перекладів творів Міцкевича і Пушкіна було завжди чистим – і це становить предмет нашої гордості. Його геніальний переклад “Пана Тадеуша”, “Кримських сонетів” є, за визнанням польської критики, найкращим перекладом з Міцкевича на іноземні мови.

Максим Фадейович Рильський

(1895 – 1964)

М. Ф. Рильський народився в Києві в сім’ї вченого - етнографа.

Серед збірників віршів Рильського широко відомі “Знак Важелів”, “Літо”, ”Слово про рідну матір”, “Чаша дружби”, “Мости” і багато інших. В1960 р. Рильський був удостоєний Ленінської премії за збірку віршів “Рози та виноград” і “Далекі небозводи”.

У своїх книгах про дітей і для дітей Рильський зробив чудовий образ дітлахів. Він оспівує дитинство, зроблене романтичних прагнень, бажання скоріше впізнати світ, землю, людей.

З чудовою художньою майстерністю малює Рильський та чудові картини рідної Української природи (“Рибацький сонет”, “Пізні солов’ї”, збірки “Голосіївська осінь”,”Стая журавлів”).

Широко відомий Рильський і як вчений – досліджувань в українській літературі, мові, народної творчості, етнографії.

Неустанно працював Рильський і як видатний перекладач ( йому належать чудові переклади на українську мову “Евгения Онегина” А. С. Пушкіна, “Пана Тадеуша” А. Міцкевича, та інших.)

Його геніальний переклад “Пана Тадеуша”, “Кримських сонетів” є, за визнанням польської критики, найкращим перекладом з Міцкевича на іноземні мови.

“Пан Тадеуш” був закінчений у 1834 році в Парижі. Цей твір започаткував у історій польської літератури розвиток реалізму. Поема є енциклопедією життя польського народу другої половини 18 – початку 19 століття. В ній охоплено надзвичайно важливий періуд історії Польщі – від часу її поділів (1772 – 1794) до приходу військ Наполеона у Литву (1812). Тут виступають у складних взаємовідносинах найрізноманітніші соціальні версти країни: аристократія, середня шляхта, шляхта безземельна, селянство; в поемі відбиті філософські, політичні, соціальні риси доби, побут, звичаї, система моральних, релігійних поглядів польської суспільності, характер змін у національно-визвольному русі країни. Це широке тло “Пана Тадеуша”, яке свідчило про масштабність суспільно-політичного мислення Міцкевича, дало змогу з певної історичної перспективи оцінити минуле, сучасне й майбутнє народу.

Біда нам, браття, що в тяжку годину

Несли ми голови в чужу країну!

Скрізь почуття гнітило нас тривожне,

І ворогом сусід здавався кожний,

Аж от звели круг нас залізні грати

І кажуть нам як швидше дах віддати.

Коли ж дарма в цім світі нарікати,

Коли що дня вражають нас новини,

Мов дзвін із Польщі похоронний лине;

І наша варта нам жадає скону,

І вороги радіють з того дзвону,

І навіть в небесах нема надії, -

Не диво, що людина тут шаліє

І розум тратить, і в гіркім одчаї

Плює на себе, інших пожирає!

Головним героєм “Кримських сонетів” є мандрівник. Буйна природа Криму – це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело пожаданої душевної рівноваги. Уже в прелюдії до циклу – в “Американських степах” – ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос з батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і тоді, коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому навіть здається, що рої ясних зір, якими всіяний Чумацький Шлях, - то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм. У сонеті “Пілігрим” цей провідний патріотичний мотив виступає, можливо, найвиразніше:

Країна розкоші прослалась підо мною,

Вгорі – блакить ясна, тут лиця чарівні.

Чому ж у дальній край так хочеться мені?

Чом ще за дальшою я плачу давниною?

О Литво! Шум лісів, породжений тобою,

Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні...

Микола Бажан

Микола Бажан перекладав лірику Міцкевича, а в 1955 році виходить його збірка “Міцкевич в Одесі” – це був його осатаній цикл.

В глибинних рухах душі польського генія , простежених з натхненням поета і сумлінністю дослідника, в його мислях про Польщу, революцію, суд поколінь нам відкривається те, що поривалося в Будуччину і тому спів звучно сучасній епосі. Часто це тільки початок великої ідеї, але на протязі десятиріч вона міцніла і очищалась в вогні історії, щоб зазвучати сьогодні у всій силі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Максим Фадейович Рильський (1895 – 1964)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок