Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Творчість Максима Рильського

Творчість Максима Рильського

Назва:
Творчість Максима Рильського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,10 KB
Завантажень:
147
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
О. І. Білецький Творчість Максима Рильського

[...] «Класиками» ми звемо видатних письменників минулих часів. Але за сорок з лишком років наша радянська література досить уже сформувалась і виросла для того, щоб заявити про існування в ній класиків. [...]

Довгий час літературно-критичні роботи про М. Рильського починалися заштампованими словами па зразок таких: «Відомо, що М. Рильський не зразу, не без труднощів досягнув такого високого і почесного місця одного з провідних поетів Радянської України, яке він тепер по праву займає», або: «Звичайно, що М. Рильський таким, як зараз, був не завжди». Безперечна істинність цих висловлювань тепер просто-таки зворушує. Цікаво були б знати: хто взагалі тепер, проживши понад півсторіччя, лишився таким, який «був завжди»? І чи багато хто з українських радянських письменників старшого покоління зразу, з перших років революції, і без труднощів зайняв провідне місце в літературі? Шлях до висот ніколи не буває простим і легким. Для тих, хто народився і почав творити ще до найвеличнішого в історії людства перевороту, обов'язково потрібно було перегоріти, переплавитися, переродитися — не «пристосовуватися», а саме, скинувши з своєї психіки «ветхого Адама», почати інакше, по-новому сприймати життя і відтворювати його у своїй свідомості. Можливо, для одних це було простіше, для інших — складніше. Але рух уперед завжди буває суперечливим.

Бувають випадки самовідданої любові з першого погляду, але чи не найстійкіша і найміцніша любов поступово, а зате глибоко вростає в серце. Критикам наших днів навряд чи доводиться багато розводитися про те, про що з нещадною щирістю сказав сам поет:

Життєву путь свою

Нерівно і хитаючись верстав я.

[...] Щирість — це безперечна властивість його поезії і всієї взагалі діяльності його. Він міг помилятися: помилятися — це, як відомо, взагалі людська риса, але він ніколи не служив тому, що вважав неправдою. Так само, як один з його великих учителів, Іван Франко, він — Semper tiro (завжди учень). [...]

Початкове формування таланту М. Рильського припадає на роки 1907-1917.

На Україні в 1913 році зійшли до могили М. Коцюбинський і Леся Українка. Останні роки доживав титан українського слова і діла Іван Франко, зломлений тяжкою недугою в 1916 році. [...]

Книжка «На білих островах» цікава, по-перше, як контраст більшій частині дальших книг поета. Для Рильського лоби творчої зрілості характерна опрацьованість форми, конкретність словника, пластичність образів. Ранні поезії, навпаки, частіше схожі на незавершену імпровізацію. Це лірика «настроїв». Ліричний герой книжки — мрійник, повсякчас сумний, мучений — насамперед коханням (звичайно, неподільним), як Гейне у «Книзі пісень». Його лякає життя, страхає ніч, розчавлюють «грізнії стіни», відокремлюючи його від людства. Його мучать кошмарні сновиддя, — якісь примари несуть у чорних трунах його дочасно загиблі надії. Живих людей він бачить здалека: це — «безсилії раби»: вони щось ненавидять, . щось кохають і гинуть, мов зірвані квітки. Поміж них коли-не-коли промайне образ когось сильного, хто кликав народ до боротьби. Самому поетові інколи хочеться вдарити в звучні струни, розбудити сплячих і кликати їх — але куди? «У даль» — поки що для самого поета невиразну.

На «білих островах» поет знаходить те заспокоєння, якого не почуває на землі, «Білі острови» — це хмари на синьому морі неба. Але й на них не лишає поета болісне самоспоглядання і самоаналіз. Іноді автор сам дивується: «За що я мушу сумувать? Я молодий я жить бажаю...» [...]

А крім того, декілька поезій у книжечці давало підставу думати, що автор — здібний поет з перспективами розвитку і що мотиви скорботи, розчарування в нього неорганічні, навіяні впливом літературного оточення, вирватися з якого поки що не щастить юнакові, хоч поруч з цими впливами він починає літературне життя під враженням від діячів української демократичної культури, як Леся Українка і М. Коцюбинський, як композитори М. Лисенко і Я. Степовий, артисти М. Занькове-цька і П. Саксаганський. їх приклад, їх художні принципи — не кажучи вже про враження від Шевченка, Міцкевича, Пушкіна і народної творчості, — допомогли поетові, хоч і не одразу, побороти впливи занепадницької літератури, якою ще скута була його творча індивідуальність. [...]

Між першою і другою книжками минуло вісім років. Поет встигнув закінчити середню школу і, вступивши до університету, змінити медичний факультет на історико-філологічний. Протягом 1919-1929 років він учителював, спочатку по селах, потім у залізничній школі в Києві і викладав українську мову на робітфаці Київського університету. За цей час вийшли його збірки «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1925), «Де сходяться дороги» (1929) і «Гомін і відгомін» (1929).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Творчість Максима Рильського

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок