Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози «Основи»)

Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози «Основи»)

Назва:
Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози «Основи»)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,52 KB
Завантажень:
130
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
О. І. Білецький

Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози «Основи»)

Українська художня проза з'явилась у XIX столітті. Своїм виникненням і ростом вона зобов'язана розвитку творчих сил українського народу. [...] Як виникла ця проза?

Корені її природно було б шукати в першооснові всякої книжної словесності — у поетичній творчості трудового народу, який, за словами Горького, є «першим за часом, красою і геніальністю творчості філософом і поетом».

Поетична творчість українського народу багата і різноманітна. З давніх-давен славиться по всьому світу українська народна пісня. [...] їй належить одне з перших місць в українській народній словесності. Поряд з нею стоять казки, які своєю різновидністю, сюжетами і образами близькі до російських народних казок.

Національною особливістю української оповідної словесності слід вважати широкий розвиток у ній сатиричних і комічних казок, новел і анекдотів. [...]

У творах української літератури ХІХ-ХХ століть — аж до наших днів — ми знаходимо відголоски безіменних творінь народного гумору.

Друга особливість українських казок — це безліч у них фантастичних образів, всякого роду нечистої сили, які виникли в значній своїй частині ще в давні дохристиянські часи. [...]

Ми можемо зустріти цей фантастичний світ в одному з найфантастичніших творів української літератури XX століття — в драмі-казці Лесі Українки «Лісова пісня» і в чудовій повісті Коцюбинського «Тіні забутих предків».

І, нарешті, характерною особливістю української фольклорної прози є звернення до історичних тем, розробка жанру героїчної легенди, переказів, зв'язаних з народною боротьбою проти поневолювачів.

Проте оповідна народна словесність сама по собі не могла дати необхідний поштовх для розвитку художньої прози XIX століття.

До початку XIX століття український народ пережив довгу" історію. [...] Казки (і пісні) живили розвиток літератури, але література ця відображала порівняно складніший процес історичного життя. [...]

Історію нової української літератури, як завжди, починали з Котляревського. Його ім'я стоїть на чолі нового періоду літератури, періоду розпаду феодально-кріпосницьких та посилення капіталістичних відносин (кінець XVIII і перша половина XIX ст.). Точніше, перші десятиріччя XIX ст., по суті, можна було б назвати лише «передісторією» нової української літератури, яка створювалась або поодинокими, відокремленими і часом, і простором одиницями, або яку творили у випадкових, недовгочасних гуртках, яка не мала ні постійної преси, ні визначеного кола читачів. У 1818 році автор «Граматики малоросійського наріччя» ставив питання: чи є потреба зберігати різні наріччя, яких у кожній мові є немало, чи їх забути? І відповідав на нього позитивно. [...]

Після Шевченка, за авторитетною заявою М. Г. Чернишевського, не визнавати українську літературу — це означало б власну дикість.

Становленню української літератури значною мірою сприяли і різноманітні імпульси, які сприймали українські діячі з боку російської літератури.

Загальновідомо, якої гостроти і злободенності набирала проблема народності в російській літературі в результаті війни 1812 року і революційного руху серед дворянства, який завершився трагедією 14 грудня 1825 року.

Вітчизняна війна, вирішальним моментом якої був виступ народу, національно-визвольний рух у різних країнах Європи, який виник після неї, — все це зосередило літературу навколо питання національної самостійності, викликало піднесення інтересу до народного побуту і творчості, до специфічних особливостей життя народів, які населяли багатонаціональну російську державу. [...]

Ініціатором української прози був харківський діяч Г. Ф. Квітка. Харків, який на початку століття ставав важливим торговельним пунктом, переживав період великого культурного пожвавлення. За ініціативою громадськості в 1805 році в ньому засновано університет— перший на Півдні Росії. З'являється щось подібне до періодичної преси, в якій у вільну годину бере участь Г. Ф. Квітка. Але його більше цікавила робота у виборних дворянських установах, він більше турбувався про організацію в Харкові громадської бібліотеки, яка швидко занепала через байдужість до неї харківської громадськості і в зв'язку з заснуванням Харківського інституту благородних дівиць. Обмежуватись професією письменника він не збирався.

Віддаленість від діячів і перебування в тій пустелі не «леліяли дальших думок і ніяк не збуджували бажання писати», — трохи старомодно говорив Г. Ф. Квітка про себе в одному з листів у 1839 році. Але, створюючи інститут, побачив заздрощі, які дуже перешкоджали, був прикро вражений, відійшов від справ і, спонукуваний дружиною — постійним порадником і другом, — взявся за письменництво. Почалося воно з комедій російською мовою: «Приезжий из столицы или суматоха в уездном городе» (1827) і «Дворянские выборы» (1829-1830). Так розповідає сам письменник. [...]

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Українська проза першої половини XIX століття (від Г. Квітки до прози «Основи»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок