Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Микола Яценко УКРАЇНСЬКА РОМАНТИЧНА ПОЕЗІЯ 20-60 РОКІВ XIX СТ.

Микола Яценко УКРАЇНСЬКА РОМАНТИЧНА ПОЕЗІЯ 20-60 РОКІВ XIX СТ.

Назва:
Микола Яценко УКРАЇНСЬКА РОМАНТИЧНА ПОЕЗІЯ 20-60 РОКІВ XIX СТ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,22 KB
Завантажень:
87
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
[...] У кінці 10-х років XIX ст. на Україні починає формуватися романтична естетична думка, позначена впливом ідей німецької ідеалістичної філософії Гердера Шеллінга та літературної теорії німецьких романтиків. [...]

Одним з діячів вітчизняної науки і літературно-естетичної думки, котрий належачи один час до «Товариства любомудрія» сприйняв ряд теоретичних положень німецької ідеалістичної філософії, був М. Максимович. На відміну від німецьких романтиків, які переносили свої інтуїтивні пошуки найпотаємнішого в природі і в людині за межі реального світу, «любомудри» приймали філософію

Шеллінга як просвітителі, проектуючи її постулати на реальне суспільне життя. Об'єктом головного інтересу в німецькій романтичній теорії для них була конструктивна думка про самобутність літератури, її національні естетичні засади. Ідея національного розвитку, що випливала з філософської концепції Шеллінга, орієнтувала «любомудрів» на пізнання змісту історичного життя народності.

Фольклористика для Максимовича, як і для багатьох інших діячів української культури 20-30 х років, стала тією галуззю знання, в якій були зроблені перші спроби поєднати теорію з практичними потребами розвитку нової української літератури.

[...] Велику роль у теоретичному осмисленні засад романтичної естетики на Україні відіграв І. Кронеберг — у 20-х роках професор кафедри класичної філології і ректор Харківського університету.

[...] Концепція романтичного історизму в основних рисах складається у 20-40-ві роки у працях І. Кулжинського, М. Максимовича, І. Срезневського, О. Бодянського та М. Костомарова. Джерела морально-етичних цінностей для романтиків— у «духові» нації, сконцентрованому у фольклорних пам'ятках і насамперед у героїчному епосі як достовірних документах самобутнього славного минулого. Сам народ (народність) виступає як єдність етнічного типу, способу відчуття мислення, своєрідності характеру і психічного складу, а не як соціальне історична спільність. Власне ця концепція була близькою до гердерівської, який розглядав національний характер як щось незмінне, хоч й історично сформоване. Разом з тим українські романтики заперечували гердерівське розуміння слов'янського і, зокрема, українського народного (національного) характеру як миролюбиво-хліборобського. І. Срезневському «внутрішнє життя» України, уособленням котрого є Запорозька Січ, уявлялося в типово оссіанівському чи вальтерскоттівському дусі — диким і бурхливим. Для Є. Гребінки історичні українці — це народ із «залізним характером» і «глибокими почуттями».

[...] Хронологічно межі романтизму в українській літературі обіймають кінець 20-х-бО ті роки XIX ст. — від публікації в «Вестнике Европы» в 1827-1828 pp. таких творів, як «Твардовський» П. Гулак-Артемовського і «Молодиця» та' «Пир Владимира Великого» Я. Боровиковського, появи в 1827 р. «Малороссийских песен» М. Максимовича (де, зокрема, був вміщений і вірш С. Писаревського «За Немань іду», що поширювався в рукописних списках в середині 20-х років XIX ст.) до виходу в світ в 1862 р. збірки «Поезії Іосифа Федьковича», «Українських оповідань» О. Стороженка (1863) та романтичних казок Марка Вовчка (60-ті роки). Крім того, твори романтичного характеру (зокрема проза і драматургія Ю. Федьковича) з'являються і в 70-80-ті роки. Разом з тим з середини 40-х років спочатку в поезії, а пізніше і в художній прозі в українській літературі формується критичний реалізм, який стає основним художнім напрямом. [...] Романтична творчість на Україні розвивалася не тільки синхронно з критичним реалізмом, а й у багатьох випадках органічно з ним перепліталася (Т. Шевченко, Марко Вовчок та ін.).

[...] Розквіт української романтичної поезії припадає на 30-40-ві роки XIX ст. (Л. Боровиковський, А. Метлинський, Є. Гребінка, М. Костомаров, Т. Шевченко, О. Афанасьєв-Чужбинський, В. Забіла, М.Петренко, Я. Щоголев та ін.). В кінці 30-х років дебютують своїми романтичними творами і письменники західноукраїнські (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький). їх шляхом у 40-60-ті роки пішли М. Устиянович, А. Могильницький, І. Гушалевич. В 50-60-ті і наступні роки виступають з романтичними творами К. Думитрашко, П. Куліш, С. Руданський, Ю. Федькович та ін.

В українській романтичній поезії (це стосується великою мірою й прози) 20-60-х років можна виділити такі основні тематично-стильові течії: фольклорну, фольклорно-історичну, громадянську та психологічно-особистісну. [...]

Генетично фольклорний тип романтизму випливає з концепції співвідношення людини і природи, зв'язок з якою здійснюється через безпосереднє інтуїтивно-ірраціональне чуття. Вважаючи природу вищою за культуру, послідовники Руссо дивилися на народні вірування і словесну творчість як на частину природи, яка має бути включена до складу літератури, що й спричинилося до появи на початку XIX ст. в романтизмі течії, орієнтованої на фольклор (Водсворт, гейдельберзький гурток, Міцкевич, чеські «будителі», Петефі та ін.).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Микола Яценко УКРАЇНСЬКА РОМАНТИЧНА ПОЕЗІЯ 20-60 РОКІВ XIX СТ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок