Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Юрій Яновський (аналіз худ. творів)

Юрій Яновський (аналіз худ. творів)

Назва:
Юрій Яновський (аналіз худ. творів)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,60 KB
Завантажень:
116
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.8


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Юрій Яновський посів місце серед найвизначніших майстрів української літератури романом «Вершники». Але без «Чотирьох шабель» не було б і «Вершників».

Романом «Чотири шаблі» письменник відкрив нові ідейні та поетичні горизонти українського літературного романтизму і назавжди пов'язав його з творчим методом соціалістичного реалізму.

Творчість Яновського — автора «Чотирьох шабель» і «Вершників» — була співзвучна пафосу революційної боротьби пролетаріату, пафосу соціалістичної революції.

А. В. Луначарський писав у 1926 році: «Революція смілива. Вона любить яскравість... Вона охоче приймає ті розширення реалізму, які, по суті, лежать в її царині».

Це були вже не прогнози, а узагальнення тоді ще не багаторічного, але змістовного досвіду української літератури. На цей час можливості «розширення реалізму» достатньо визначились, щоб говорити так упевнено про їх зв'язок з романтикою і романтизмом. Наступні півстоліття літературного розвитку показали, що романтизм у українській літературі не був короткочасним спалахом, що він не згас ї після того, як гуркіт руйнування старого світу змінився трудовими ритмами епохи соціалістичного будівництва. Романтика лишилась і як суттєва сторона самої природи, внутрішньої структури мистецтва соціалістичного реалізму, вона живе і як духовне начало, як сила, що формує стильову романтичну течію в усій радянській літературі.

Мудрість класиків української літератури виявилась і в тому, що вони своєчасно розгадали безплідність спроб поставити романтизм на службу реакційним націоналістичним ідеям, декадентським настроям і побачили в ньому ще на світанку пролетарського руху революційну енергію і гуманістичну спрямованість.

Їхня критика ідей реакційних романтиків, антисуспільності декадентів не була боротьбою проти романтизму взагалі. Ні, Іван Франко і Леся Українка створили національну традицію української романтичної поезії, пов'язаної найміцнішими узами з визвольним рухом пролетаріату. Леся Українка відзначила, що «реалізм і романтизм єднаються в лиці одного автора на тисячі прикладів у всіх літературах, і се зовсім законне єднання». А Михайло Коцюбинський, як пригадує про це Горький, бачив у романтизмі чи не найбільш відповідну форму для вираження заповітних прагнень та ідеалів людства: «Демократія завжди романтична, і це добре, знаєте! Адже романтизм — иайлюдяніший настрій; мені думається, що його культурний смисл недостатньо усвідомлено. Він — перебільшує, авжеж! Та тільки ж бо він перебільшує добрі начала, засвідчуючи цим, яка велика жадоба добра в людях». Саме таким розумінням «культурного змісту» романтизму можна пояснити його місце у власне реалістичних творах українських прозаїків, які пов'язували ще до Жовтня завдання літератури з ідеями революції і соціалізму, їхня проза була «реалістичною, а разом з тим піднятою на крилах романтизму». У такому типі поєднання романтизму з реалізмом бачиться один з найважливіших моментів процесу формування соціалістичного реалізму в дожовтневій українській прозі. Не випадково і перші відгуки на перемогу Жовтня були в усіх літературах народів СРСР саме романтичними. В українській поезії Жовтень зумовив небачений злет романтизму. За всіх індивідуальних відмінностей майже всі українські радянські поети першого покоління — полум'яні провісники Жовтня. Василь Чумак, Василь Блакитний, Павло Тичина, Володимир Сосюра, їхні послідовники і продовжувачі 20-х. років були переважно романтиками.

Чи в цьому фарватері розвивалася творчість Яновського, автора романтичних поезій, новел і оповідань, повістей і романів, написаних раніше від знаменитих «Вершників», які, на думку Павла Тичини, стали у свій час патентом зрілості української прози?

Так, саме в цьому. І тільки так можна вірно осмислити творчий шлях видатного українського романтика, місце роману «Чотири шаблі» в творчій еволюції Юрія Яновського, а разом з тим його роль у розвитку традицій українського романтизму після великого Жовтня.

Розвитку романтичних традицій в українській радянській літературі заважало спочатку невірне розуміння (переважно в літературній критиці) романтизму як напряму тільки протилежного і тільки ворожого реалізму. Ніяких компромісів з романтизмом,— писав один з провідних тоді українських критиків,— ми не припускаємо. Ми будемо проти нього боротися, як проти ідеалістичної концепції в літературі... Чому ми виступаємо проти романтизму? — запитує другий і пояснює.— Як відомо, романтизм здебільшого протиставляє індивідуальність колективу, в більшості романтики заперечують дійсність... Романтичний стиль неспроможний на сьогодні дати об'єктивно-художнє висвітлення нашої доби.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Юрій Яновський (аналіз худ. творів)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок