Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> СИМОНЕНКО ВАСИЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

СИМОНЕНКО ВАСИЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

Назва:
СИМОНЕНКО ВАСИЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,21 KB
Завантажень:
63
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої одні.

Більше тебе не буде

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої – одні.

Навряд чи можна знайти серед біографій поетів – шестидесятників долю більш яскраву та більш трагічну, ніж доля Василя Симоненка. За 28 років життя зроблено було багато і мало водночас. Багато, зважаючи на ту самобутню і багату спадщину, яку отримала Україна від Василя Симоненка; мало, зважаючи на те, скільки він міг би ще зробити, якби не насильницька смерть, яка застала його в розквіті сил та творчої енергії.

СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ (8.01.1935-14.12.1963)-визначний український поет, прозаїк, журналіст. Один з найяскравіших представників покоління “шестидесятників” у літературі, “лицар українського відродження”.

Народився Василій Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Виховувався без батька. Дитинство і юність припали на воєнні та післявоєнні роки. Після закінчення сільської середньої школи (із золотою медаллю) у 1952-1957 навчався на факультеті журналістики Київського унституту. Працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником вузівської літстудії.

Симоненко почав писати, навчаючись в університеті. 3 1957 він був співробітник газет “Молодь Черкащини”, “Черкаська правда”, власкор “Робітничої газети”. Як журналіст, у своїх статтях він показував хиби партійно-бюрократичного апарату, через що зазнавав систематичного цькування з боку офіційних владних структур. Перша збірка поезій поета “Тиша і грім” з'явилася у 1962 і одразу стала подією у літературно – мистецькому житті України.

Весною 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої молоді. Учасниками цього мистецького заснування були також Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко активно приймав участь в роботі клубу, багато їздив по Україні, залучався до літературних вечорів та диспутів, виступав на творчих вечорах, а ще… А ще займався пошуками місць масового захоронення жертв сталінських репресій. То було покликання серця, внутрішня потреба і вираз болю за народ над яким було вчинено нелюдську, звірячу наругу. Саме за участі Василя Симоненка та на основі незаперечних доказів було відкрито місця таємних масових поховань на Лук’янівському та Васильківському кладовищах, та в Київських лісах. В той час за участю Василя Симоненка було складено і надіслано до Київської міської ради Меморандум із вимогою оприлюднити місцезнаходження масових поховань і перетворити їх у національні місця скорботи та пам’яті.

Точкою останнього відліку для Василя Симоненка стала подія , що сталася влітку 1962 року на залізничному вокзалі в Черкасах. Між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула щонайбанальніша суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня відмовилась продати Василеві коробку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого, Симоненко пред’явив редакційне посвідчення. А далі…

Далі були побої в районному відділку міліції. Побої особливо жорстокі, біль яких невгамовно мучив Симоненка до самої смерті. Трохи більше як через рік після цього – 14 грудня 1963 року – він помирає.

Так само потім були знищені Алла Горська, Володимир Івасюк, та ще багато багато молодих гарячих сердець.

По смерті поета видано такі збірки: “Земне тяжіння” (1964) (висунута на здобуття премії ім. Т.Шевченка за 1965), “Поезії” (1966), “Лебеді материнства” (1981), “Поезії” (1985), казки “Цар Плаксій та Лоскотон” (1963р. (для дітей)), “Подорож у країну Навпаки” (1964), збірка новел “Вино з троянд” (1965), “Півні на рушниках” (1992).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: СИМОНЕНКО ВАСИЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок