Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Біографія І. Франка

Біографія І. Франка

Назва:
Біографія І. Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,24 KB
Завантажень:
272
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.1


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Із українських письменників досі появилися тільки деякі оповідання Винниченка* (ч. 32, “Купля и др. рассказы”), Мартовича* (ч. 351, “Войт и др. рассказы”), Кобилянської* (ч. 406, “Аристократка и др. рассказы”) і моя, якої титул наведено вище. Добрим російським звичаєм видання виходить без повідомлення і якого-будь відшкодування автора; мабуть, девіз московського товариства “Польза” треба би докладніше висловити “Собственная польза”.

Не входячи в оцінку сих перекладів, я зупинюся трохи довше над вступною розвідкою сеї книжечки, за яку взагалі вдячний шановному її авторові, але в якій, проте, він допустив немало такого, що мені видається потрібним спростувати або доповнити. Автор попробував дати в своїй передмові російській публіці короткий та популярно написаний нарис мого життя та характеристику моєї літературної діяльності,— наукової він лише доторкнувся,— а що з наших галичан досі ніхто не здобувся навіть на таку характеристику, то я передаю тут передмову д. Войташев-ського в перекладі на нашу мову, переплітаючи його текст своїми увагами та споминами.

“Ім'я Івана Франка відоме кождому письменному українцеві як у Галичині, так і у нас у Росії. Його по справедливості можна вважати одним із найталановитіших українських письменників. Своєю довголітньою літературною, науковою та публіцистичною діяльністю він здобув собі європейський розголос. Родився Іван Франко в р. 1856 в Нагуєвичах, селі Дрогобицького повіту в Галичині. Його отець, простий селянин, відзначався одвертнм характером, глибоко поетичною душею і гостинністю, за що тішився загальною симпатією своїх односельчан. Ті благородні прикмети Яня Франка унаслідив від нього також його син. Розуміючи значення науки в житті, Яць Франко не пожалував своїх убогих засобів і постарався дати синові якнайкращу освіту”.

До сього уступу можу додати тільки запитання, відки автор міг знати, що в мого вітця була глибоко поетична душа? Розуміється, в його житті було не без того, що можна назвати поетичними моментами, але від сього ще далеко до поетичної вдачі. Я затямив свого вітця дуже мало, бо він умер, коли я мав ледве 7 літ. Що він тішився загальною симпатією між селянами не тільки свого, але також деяких сусідніх сіл, особливо Ясениці Сільної, відки мав другу жінку, мою матір, з роду Кульчицьку, і Унятич, се завдячував головно тому, що був як на ті часи дуже добрим ковалем.

“Початкові науки Івана Франка розпочалися в сільській школі (треба додати — не в Нагуєвичах, де від нашого помешкання на т[ак] зв[аній] Горі до школи було дуже далеко, але в Ясениці Сільній, де я у свого вуйка, брата моєї матері, письменного селянина, прожив два роки), коли йому було всього лише 6 літ. Тут він за 2 роки навчився читати й писати по-руськи, по-польськи (автор не знати чи навмисно, чи через помилку пише: “по-русски”, у відрізненні від попереднього “по-українськи”, себто по-російськи, що очевидно для галицької школи не має ніякого значення) і по-німецьки; німецький язик у ту пору був обов'язковий, бо школи в Галичині до р. 1868 служили германізаційній системі, так, як тепер служать полонізації”.

До остатнього речення сього уступу треба додати, що сільська школа в Ясениці Сільній у ту пору була трохи інакше організована, як школа в Нагуєвичах, у якій не подавано ані польської, ані німецької мови, а зате більше подавано церковнослов'янської мови та церковного співу.

Се знаю тому, що, скінчивши другий рік у ясєницькій школі, я потім ще кілька тижнів ходив до школи в Нагуєвичах і мав нагоду відчути її відмінну організацію.

“Не радісно споминає Іван Франко про ті перші роки своєї науки, але ще тяжчі спомини лишилися в нього про дрогобицьку нормальну школу о[тців] василіан*, до якої він учащав протягом дальших 4 літ. Гімназіальні роки також не були ясною плямою на темнім тлі тодішньої невеселої шкільної дійсності. А наскільки ненормальною і дикою була тодішня галицька школа, бачимо ясно із Франкових оповідань із його шкільних літ. Майже всі ті оповідання мають автобіографічний характер. Дике знущання над особами дітей, ненастанне биття лінійками та різками, повне неуцтво у науці та безсовісне хабарництво панів педагогів, ось сумна шкільна дійсність. Досить тільки прочитати оповідання “Олівець”, “Отець гуморист” та “Schön-Schreiben”, аби зрозуміти, якими страховищами віяло від тої дійсності”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Біографія І. Франка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок