Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> реферат на тему: Іван Цюпа. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК ПЕРА

Іван Цюпа. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК ПЕРА / сторінка 3

Назва:
Іван Цюпа. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК ПЕРА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,00 KB
Завантажень:
24
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Першим великим художнім полотном Івана Цюпи став роман «Брати» (1950). Наступне видання цього твору — значно перероблене—побачило світ під назвою «Назустріч долі» (1955). В романі письменник відобразив широку картину життя трудящих західноукраїнських земель та їх прагнення до возз'єднання з Радянською Україною, показав здійснення цих мрій і прагнень у незабутні вересневі дні 1939 року, розповів про героїчну боротьбу героїв свого твору з фашистськими окупантами і націоналістичними запроданцями в роки Великої Вітчизняної війни, про нашу Перемогу й щасливе життя, яке прийшло на землю Галичини.

З глибоким знанням матеріалу, вірогідно і в більшості випадків художньо переконливо веде оповідь письменник про життєві шляхи героїв, про активну діяльність комуністів у тяжких умовах панування на західноукраїнських землях пілсудчиків, а пізніше гітлерівців.

Основний лейтмотив роману — вірність. Вірність своїй радянській землі, вірність соціалістичним ідеалам, вірність рідному народові, вірність у людських взаєминах, вірність у коханні. Тому цей роман, що пізніше був виданий у Москві, дістав у перекладі на російську мову назву — «Верность».

Не лишив байдужим читача й роман «Вічний вогонь» (1960— 1962). В ньому письменник ставить одну з важливих проблем сучасності: місце і роль молоді в сьогоднішньому житті.

Лейтенант комуніст Гордій Чуприна напередодні останнього свого бою, в якому він поліг смертю героя, пише листа своєму малолітньому синові Максиму, звертається до нього як до дорослого:

«Пам'ятай, синку, в житті нічого легко не дається. Ти ростеш без батька, Максимку, а може статися й таке, що залишишся сиротою. Хочу тобі сказати в цю хвилину нашої розмови, яким би я хотів бачити тебе, коли ти виростеш, станеш повнолітнім. Насамперед будь добрим, сину. Доброта робить людину щедрою... Будь

працьовитим. Тільки праця приносить щастя людині. Навіть тоді, коли вона маленька й непомітна. Треба, щоб у серці твоєму завжди горів вогонь жадоби до життя, а не жевріло якесь тління; без справжнього горіння немає життя».

Письменник не оминає і певної складності в ідейно-моральному формуванні характерів героїв, становленні їхніх життєвих принципів і поглядів.

Вказавши на окремі художні недоліки, критика загалом позитивно оцінила роман «Вічний вогонь».

Особливе місце в творчому доробку Івана Цюпи посідав роман «Грози і райдуги» (1961). Ця історико-революційна художня хроніка утверджує письменника в повоєнній радянській літературі як досвідченого романіста. Твір здобув широку популярність, неодноразово перевидавався українською і російською мовами, дістав високу оцінку критики, читачів, письменників.

«Роман «Грози і райдуги»,— писав у листі до автора Олександр Корнійчук,— справив на мене прекрасне враження. Книга схвилювала мене перш за все великою правдою, глибоким знанням матеріалу, чудесними, живими образами безсмертних борців за Радянську владу».

Роман «Грози і райдуги» — героїчна епопея про життя українського села початку 20-х років. Це розповідь про боротьбу за зміцнення Радянської влади на селі, про боротьбу за хліб, проти голоду й тифу, про героїчні бойові і трудові будні комуністів.

Матеріалом для твору послужило саме життя. Письменник відтворив історичні події тих років — роботу X з'їзду партії, розгром кронштадтських заколотників, засідання V Всеукраїнського з'їзду Рад, зустріч селян з Г. І. Петровським та ряд інших.

Велику увагу приділив автор змалюванню образу представника українського пролетаріату, комуніста Романа Гайдима — голови ревному в Осокорах.

Романа Гайдима ми бачимо в найрізноманітніших життєвих обставинах. Складне його особисте життя. Щиро покохав він Наталку, яку мати силоміць видала заміж за куркульського синка, і змушений терпіти не лише люту ненависть своїх класових ворогів, а й відчувати недовіру та підозріливість надто «пильних» окремих своїх товаришів. Та Гайдима залишається чесним і принциповим комуністом в усіх своїх помислах і ділах, вірним і відданим у коханні.

Повнокровними художніми образами постають перед нами й усі члени родини незаможника Артема Царенка — сам Артем, голова комнезаму, найменший його син Василько, старший син Платон,

хоробро б'ється з махновцями, і Юхим, вартовий біля гамазею з хлібом для голодуючих.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Іван Цюпа. НЕВТОМНИЙ ТРУДІВНИК ПЕРА

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок