Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Символіка в романі О. Гончара “Собор”

Символіка в романі О. Гончара “Собор”

Назва:
Символіка в романі О. Гончара “Собор”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,83 KB
Завантажень:
142
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ПРОБЛЕМИ В РОМАНІ.

• Суспільно-політичні;

• Народногосподарські;

• Ідеологічні та духовні, екологічні, етичні естетичні.

СИСТЕМА ПОНЯТЬ:

• Національних, історичних, філософських;

• Про безкінечне життя;

• Про Вітчизну;

• Про духовні зв‘язки.

Символіка в романі “Собор”

До найвиразніших символів у сюжеті належить епізоди, що пов‘язані з собором.

Собор в романі – це справжня діюча особа.

• Він – символ народної художньої культури.

• Собор – символ духовного багатства людей:

• Духовної спадкоємності поколінь, віків.

• «формулою вічної краси», він пов‘язаний з долею кожного персонажа роману.

Студент Баглай любується собором, який для нього є взірцем архітектури, фантастичним творінням людських рук. Костя – танкіст незрячий, але високо піднявши голову, ніби дивиться на собор і бачить його.

В. Лобода – внутрішній монолог цього кар‘єриста, що все робив, щоб знищити собор – історичний пам‘ятник трудящих;

«Дивно: скільки бомбами на Зачиплянці було нарито, а жодна його не взяла. Наперекір усім бомбам досі стоїть мов якась антибомба, - вістрям угору, в небо, увись. Зуміли ж отак поставити, передчути ж час».

Символ національної спадщини.

Собор – символ єднання людей звернення їх до найсокровенніших істин Буття, очищення душі від усього суєтного й безплідного. Адже майбутнє проростає з минулого, і горе тому народові, хто намірився відректися своєї історії, мови, культури.

Будь-яке відтинання глибинних коренів моральних в ім‘я технократизму, прагматизму й подібних «ізлив» сповнена загрози непередбачуваних наслідків – розгулу бездуховності, падіння суспільства.

“Собор” – глибокий, мов колодязь у таврійському степу. Історичний пам‘ятник духовної і матеріальної культури нашого народу. Витвір нев‘янучої краси мистецтва, горда поема степового козацького зодчества, незламний дух вольності, патріотизму славних рицарів Великого Лугу.

“Собор ” тут як джерело, звідки бере свій початок мудрість і любов Вітчизни, до рідного народу. Роман виховує почуття патріотизму.

“Собор” – образ національної душі народу.

“Собор” допомагає у боротьбі з лободизмом, “лободами”, що гальмують рух до майбутнього

“Собор” храм краси і історії, храм зодчества козацького.

“Собор” належить всім людям планети.

“Собор” дух, що єднає людство.

“Собор” пристрасть епох.

“Собор” формула вічної краси, храму святої краси.

“Собор” нев‘януча душа степу, задушлива мрія духовності народу, його естетичних ідеалів.

Символ моральної чистоти, людяності, свободи, ідея духовності, мистецької довершеності і краси.

“Собор”

• тавір про боротьбу добра і зла.

• Роман – застереження, “роман – набат”

Письменник пророчо розгледів небезпечні явища, котрі зароджувались у нашому суспільстві, але котрі потім спалахом плісняви і тліну покрили мертві води застою.

Символом цього застою став герой “Собору” – Володька Лобода – цинік і негідник, “духовний браконьєр”, здатний на будь-яке святотатство в ім‘я нищої кар‘єри. Від знищення соборів до аварії на Чорнобильській АЕС. – це шлях Лободи і його сподвижників, шлях підміни таких вічних понять як совість і вірність заповітам батьків іншими, фальшивими цінностями; бездумним виконанням найбрудніших наказів вищого начальства. Автор у творі показав тих, хто не дослухався до моральної думки, хто плодив показуху, дбаючи про кар‘єру, прагнув стати перед народом.

Саме таким постає перед нами образ “номенклатурного” Володьки Лободи. Історія цього духовного браконьєра печальна і водночас повчальна. Володьчин батько, усіма шановний металург, сам він теж починав сталеваром. Володьки думки іноді не позбавлені здорового глузду. Він може запропонувати і щось путнє, але все це спрямоване лиш на одне: аби його оцінили, помітили, висунули вище. Поняття сумлінності для нього не існує. Він не розрізняє, що добре, а що погано, що морально, а що аморально.

У “Соборі” поставлені під захист ідеальні цінності – людяність і свобода. Зміст їх розкрито в образах Миколи Баглая, чистої душевної Єльки, совісного трудівника Ізота Лободи. Саме в поєднанні душевного чистого, інтелектуально- розвинутого й працелюбного – совісного, творчого письменного, можливе формування в людині людяності. Що таке свобода? Герої твору переглядають світ від первісних стійбищ до Геродота, від фольклору до гнівних вершин Шевченківських поезій, від патріотичних звитяг запорожців – до наших днів. Все це в межах Зачіплянки, де на кожному кроці десятки болючих питань:

• Під загрозою руйнування старовинний собор;

• Гине занедбане урочище Скарбне;

• Душать людей дими;

• Обливається сльозами зневажена, прописана Єлька;

• Спекулює на деструктивних ідеях держави комсомольський висуванець, батькопроданець В. Лобода.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Символіка в романі О. Гончара “Собор”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок