Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Епічність прози Сави Божка

Епічність прози Сави Божка

Назва:
Епічність прози Сави Божка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,02 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
В історії світової художньої культури існує явище, що його часто характеризують так: митець одного твору. При цьому художником (маляром, письменником, композитором, режисером тощо) може бути створено низку або й чималу кількість творів, але за ним все одно закріплюється саме цей вислів-характеристика: митець одного твору.

Чому так стається?

Тому що доля мистецтва така ж загадкова річ, як і природа самого мистецтва. Нерідко траплялися випадки, що творець входив до мистецької історії тим твором, який найменше поціновував і якому не надавав особливого значення; або художній час відфільтровував зі здобутків митця лише одну-єдину річ, немов би підкреслюючи: ось той діамант до моїх скарбів.

Що цей вислів-характеристика означає?

Насамперед те, що митець найповніше, найрельєфніше виявив себе в одному, своєму головному творінні, яке й зробило його ім’я, його ідеї та образи невід’ємною часткою загальнохудожнього процесу, принесло йому відомість - серед сучасників або нащадків.

Про Саву Божка теж можна сказати: він був письменником одного твору. І від цього його значення аж ніяк не меншає - настільки самобутньою, колоритною, неповторною є його постать.

Ще про нього можна сказати так: у Сави Божка була типова доля українського письменника 20 - 30-х років ХХ століття.

Чи немає тут парадоксу, моменту самозаперечення - самобутність і типовість, хіба можуть вони бути сумісними?

Можуть. Українська історія, дійсність (і не лише літературна) є Клондайком не тільки непересічних фактів, подій, імен, але й парадоксів, загадок і позараціональних явищ.

А як у постаті С.Божка поєднуються неповторність і характерність? Органічно. Він увійшов до історії української літератури насамперед напрочуд оригінальним романом “В степах” і пройшов (можливо, точніше: і саме тому пройшов) тими життєвими шляхами-випробуваннями, що й сотні інших українських письменників першої половини ХХ століття.

Сава Божко ступив на дорогу “великої” літератури у молодому віці, рано почав друкуватися, швидко став одним з ватажків Спілки селянських письменників “Плуг”; літературний розквіт припав на 20-ті роки, коли й було написано його основні твори; вів активну педагогічну й громадську діяльність; був закоханим у край, де народився й жив, - схід та південь України; описував його, змальовував і досліджував, знаходив у його реаліях концепції, сюжети, образи для власної творчості; був прихильником національно зорієнтованих ідей та письменницьких традицій; вивчав українську минувшину; зазнав репресій і відбував покарання; помер у віці, що характеризується піднесенням творчих сил; реабілітований посмертно.

С.Божко - це письменник із суто українською художньою ментальністю: його цікавили національна культура, фольклор, колорит народного побуту, характер родинних і сімейних стосунків, доля й світовідчуття народу, проблеми села й міста, зростання самосвідомості нації, життя й розвиток регіонів, історичний та сучасний колорит степів, степової України, визвольний рух та його ватажки, складність і протиріччя національного духу, колізії української історії, сучасні мистецькі (літературні, театральні) тенденції.

Він поціновував розвиток, динаміку, рух, що й відбилося на пріоритетах його творчості.

Сава Захарович Божко народився за старим стилем 11 квітня, за новим - 24 квітня 1901 року на Донеччині на хуторі Крутоярівці ( зараз це - село Межівського району Дніпропетровської області) у сім’ї селянина. Майбутній письменник у підлітковому віці почав працювати: “пас громадську худобу, допомагав батькам по господарству” ( 6, 3). Він багато і з задоволенням навчався: спочатку в сільській школі, згодом у Павлоградській учительській семінарії, а 1923 року, вже будучи автором кількох книжок, закінчив у Харкові Комуністичний університет ім. Артема.

С.Божко ще юнаком усвідомив свій літературний хист і відчув себе людиною письменницької справи. Писати він розпочав у межах 1917 року ( 4 , 115 ). Значною мірою це сталося під впливом поширення національного руху та національних ідей в Україні. У цьому плані його доля також суголосна творчому розвою багатьох українських письменників 20 -х років ХХ століття.

Сава Божко активно виступав з нарисами та літературно-критичними розвідками, матеріалами у газетах “Селянська правда”, “Вісті ВУЦВК”, “Пролетар”, “Культура і побут”, “Комсомолець України”, численних українських часописах ( 5, 68 ).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Епічність прози Сави Божка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок