Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Представник Паризької школи – Олекса Стефанович

Представник Паризької школи – Олекса Стефанович

Назва:
Представник Паризької школи – Олекса Стефанович
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,29 KB
Завантажень:
218
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат

на тему:

Представник “Паризької школи” – Олекса Стефанович

Уже перші надруковані на початку 20-х років ХХ ст. вірші О.Стефановича привернули увагу літературних кіл української еміграції у Чехословаччині. Згодом він зажив слави одною з найталановитіших поетів “празької школи”, але його замкнутість, само ізольованість і, очевидно особлива вимогливість, не дали змоги помножити її, самоутвердитись уже в новій, другій еміграції, де він жив більше ніж скромно опинившись фактично поза літературним життям української громади. На Україну регіональна поезія О.Стефаника недійшла, не мала відгуку.

Стефанові народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милятені Острозького повіту на Волині в сім’ї православного священика. У 1919 р. закінчив Волинську духовну семінарію Житомирі та духовну сім’ю не обрав. 1922 р. виїхав до Чехословаччини там закінчив філософський факультет Празького Карлового університету (1928), відвідував також заняття в Українському вільному університеті, захистив докторську дисертацію на тему “А.Менжинський – поет” (192). У Празі постійного заробітку н мав, першій велику матеріальну скруту, підробляв домашнім вчителем, різноробом. 1944 р. його силиміць вивезли в робітничі табори до Німеччини, де він прожив до 1949 р. Цього ж року прибув до США, працював робітником на фабриці в м. Буффало, навчав дітей в українській православній суботній школі, жив самотньо, убого. Помер 4 січня 1970 р.

За цими зовні складними актами життя Олекси Степановича приховане велике і напружене інтелектуальне життя поета, яке реалізувалося у його натхненній поетичній спадщині.

Друкуватися О.Степанович попав 1943 р. в українській емігрантській край – журналах “Нова Україна”, “Велика”, “Український студент”, “Студентський вісник”, згодом у львівському “Літературно-науковому віснику”.

Перша його книжка “Поезії”. Збірка й вийшла у Празі в 1927 р. Українського союзу студентської еміграції з північно-західних земель України. Друга збірка поезій з’явилася теж у Празі в 1939р. Живучи в США О.С. підготував до друку збірку ”Кінцесвіщиє”, яка за життя поета надрукована не була.

Нечисленні ліричні вірші О.Степановича поетичні мініатюри передають бентежний стан молодої душі, її мрії сподівання, віддзеркалюють своєрідну філософію життя сучасника-українця, освячену ідеєю нестримного руху і чину.

О.Степанович по-своєму освоював хід історичного розвитку світу й України, постійно шукав для цього неповторні поетичні форми й засоби їх вираження. Вся його поезія романтичною настроєністю, високою музичністю вірша. Як і всі мистецькі твори, вона може сприйматися і тлумачитися по-різному. Головно в ній, окремі думки й образи накреслені лише ескізно, у гранично складжених фразах, за якими приховується цілий комплекс сторичних подій та образів. Загадковий естетичний код поезії О.Степановича ще нерозшифрований Докія він чекає вдумливих дослідників і таких поціновувачей. За словами Фізера “поетичної свідомості О.С., як би скзав Бернон, живе народ, а не вперед, живе у світ. Зберігаючої пам’яті”, де лірика творчість – це, буцімто, теперішній час, епічна – минулий, а драматична - майбутній. Він не допускав у свою поезію перехідного, дрібного й буденного, зосереджувався на вищих цінностях, виробивши той аристократизм духу, якого не вистачає українські поезії. Духовним перед темою і зразком для О.С. був Т.Шевченко, що своїм “Кобзарем” запалив “огонь мистецтва”, від якого “гримить камінне, вічне Каракатою”.

Повіряння поезії О.С. з творчістю тогочасних поетів в Україні до раннього П.Тичини, неоклошків. Між ними багато спільного як у тематиці, так і в поетиці, вибачливій простоті й безпосередності вислову. Як поети йому найбільше інтонували О.Влидько і О.Ольжич.

Невелика за обсягом, але велика за змістом і образностями пошуками поезія Олекси Степановича помітно розширює й збалує новітній поетичний контекст, заповнюючи ще одну прогалину українського поетичного всесвіту.

Степанович народився 5 жовтня 1899 року в селі Минятині Острозького повіт на Волині в сім’ї православного священика. У 1919 році закінчив Волинську духовну семінарію у Житомирі. 1922 році виїхав у Чехословаччину, там закінчив філософський факультет Празького Карпового університету (1928), відвідував також заняття вільного Українського університету, захистив докторську дисертацію на тему “А.Метлинський – поет” (1932). У Празі постійного заробітку не мав, тому підробляв домашнім вчителем, різноробом. 1944 р. його силиміць вивезли у Німеччини, в робітничі табори де він жив до 1949 р. Цього ж року приїздить до США, де працює робітником на фабриці в місті Буффало, навчав дітей в українській православній суботній школі, жив самотньо, убого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Представник Паризької школи – Олекса Стефанович

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок