Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Методика визначення віршового розміра

Методика визначення віршового розміра

Назва:
Методика визначення віршового розміра
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,56 KB
Завантажень:
622
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.6


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Наголошені і ненаголошені склади у віршах можуть розподілятись по-різному. Наголоси можуть падати на один з двох складів. Правильне чергування наголосів дає можливість поділити кожний рядок вірша на групи складів.

Повторювана у вірші група складів, до якої входить один склад наголошений і один чи два ненаголошених, називається стопою. Стопи бувають двоскладові і трискладові.

Основні двоскладові стопи мають спеціальні назви — ямб і хорей. Хорей — двоскладова стопа з ^наголосом на I склад (E). Ямб — двоскладова стопа з наголосом на II складі (E).^

Залежно від характеру стоп і їх кількості в рядку визначається віршовий розмір того чи іншого твору. Якщо, наприклад, рядок вірша складається з чотирьох двоскладових стоп з наголосом на I складі, то це — чотиристопний хорей. Коли в рядку чотири двоскладові стопи з наголосом на II складі, то ми кажемо, що це — чотиристопний ямб.

Ямб, як і хорей, буває двостопний, тристопний, чотиристопний, п’ятистопний, зрідка навіть семистопний та восьмистопний.

Звернувшись до уривка з поетичного твору Тараса Шевченка «І виріс я на чужині», визначимо його віршовий розмір. Для цього поділимо рядки на стопи:

СелU ненaче погорiло, E/^E/^EE/E^E 2,4,8

Ненaче люди подурiли, E/^E/^EE/E^E 2,4,8

Німi на пaнщину ідyть E/^E/^EE/E^E 2,4,8

І діточUк своїх ведyть!.. EE/E/^E/^E/^ 2,4,8

пірихій

 

Ми бачимо, що повторювана група складів має один ненаголошений склад і один наголошений. Отже, кожна стопа тут складається з двох складів, причому наголос у ній (там, де він є) падає на другий склад. А нам відомо, що така стопа називається ямбом. Оскільки в кожному рядку цих стоп по 4, робимо висновок: віршовий розмір — чотиристопний ямб.

Розглянемо так само уривок з вірша «Не сумуй, що врода» видатного наступника Шевченка Павла Грабовського:

 

Хaй важкa дорUга, ^E^/E^/E/ 1, 3, 5

Хaй похмyрі днuни, ^E^/E^/E/ 1, 3, 5

Всe зробu, що мUга, ^E^/E^/E/ 1, 3, 5

На корuсть краiни. EE^/E^/E/ 3, 5

пірихій

Тут кожна стопа також складається з 2 складів, але наголос падає вже не на другий, а на перший склад. Це стопа, яка називається хореєм. У кожному рядку таких стоп по 3. Отже, висновок: вірш П. Грабовського написаний тристопним хореєм.

У віршах з двоскладовими розмірами часто трапляються стопи, які не мають наголошених складів. Наприклад, у наведеному вище уривку з вірша Шевченка відсутні наголошені склади в усіх третіх стопах трьох рядків, а також у першій стопі четвертого рядка. Така стопа, що складається з 2 ненаголошених складів, називається пірихієм (EE).

Пірихій — це стопа, допоміжна. Вона може заміняти ямб або хорей, але самостійно не вживається і на визначення віршового розміру не впливає.

 

Трискладові віршові розміри

 

У трискладових віршових розмірах стопа складається з трьох складів. Наголос в таких стопах може падати на перший, на другий або на третій склад. Простежимо це на прикладах.

Візьмемо спочатку кілька рядків з вірша «Швачка» П. Грбовського і подивимось, як чергуються в них наголошені і ненаголошені склади:

 

Рiченьки тeрпнуть, злипaються вiченьки...

БUже, чи дUвго, тягтu?

З рaннього рaнку до пiзньої нiченьки

ГUлкою дeнно вертu.

 

Графічно це можна зобразити так:

^EE^/EE^/EE^/EE

^EE^/EE^/

^EE^/EE^/EE^/EE

^EE^/EE^/

 

Тут після кожного наголошеного складу йдуть два ненаголошені.

Отже, у вірші «Швачка» стопи складаються з трьох складів і наголоси в них падають на I складі.

Трискладова стопа з наголосом на I складі називається дaктилем ^(EE). У наведеній строфі з вірша «Швачка» перший і третій рядки написані чотиристопним дактилем, а другий і четвертий — неповним тристопним дактилем.

А тепер подивимось, як чергуються наголошені і ненаголошені склади у вірші П. Грабовського «Не раз ми ходили в дорогу».

 

 

Не рaз ми ходuли в дорUгу,

Не рaз ми вертaлись до хaти

І знUву брелu від порUгу—

Правдuвої цiлі шукaти.

 

Схема наголошених і ненаголошених складів у цьому вірші така:

E^E/E^E/E^E/ 2, 5, 8

E^E/E^E/E^E/ 2, 5, 8

E^E/E^E/E^E/ 2, 5, 8

E^E/E^E/E^E/ 2, 5, 8

Як бачимо, тут стопи також складаються з трьох складів, але наголоси в них падають не на перший, а на другий склад.

Трискладова стопа з наголосом на II складі називається амфібрахієм (E^E. Вірш «Не раз ми ходили в дорогу» написаний тристопним амфібрахієм.

Звернемось ще до відомого нам вірша І. Франка «Товаришам із тюрми»:

 

Обривaються звiльна всі пyта,

Що в’язaли нас з дaвнім життєм:

З дaвніх брUдів і дyмка розкyта, —

Ожиємо, братu, ожиєм!

 

Схема наголошених і ненаголошених складів така:

 

EE/^EE/^EE/^E 3, 6, 9

EE/^EE/^EE/^ 3, 6, 9

EE/^EE/^EE/^E 3, 6, 9

EE/^EE/^EE/^ 3, 6, 9

 

Спостереження показують, що і в цьому вірші стопи складаються з трьох складів, однак наголоси в них падають тільки аж на третій склад.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Методика визначення віршового розміра

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок