Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> «ЖИВА ВОДА» У «ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ» ТА У «ВІРІ ПРЕДКІВ НАШИХ» ВОЛОДИМИРА ШАЯНА

«ЖИВА ВОДА» У «ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ» ТА У «ВІРІ ПРЕДКІВ НАШИХ» ВОЛОДИМИРА ШАЯНА

Назва:
«ЖИВА ВОДА» У «ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ» ТА У «ВІРІ ПРЕДКІВ НАШИХ» ВОЛОДИМИРА ШАЯНА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,79 KB
Завантажень:
491
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 908 (477.773): 398.21Котляр Ю.В.«ЖИВА ВОДА» У «ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ» ТА У «ВІРІ ПРЕДКІВ НАШИХ» ВОЛОДИМИРА ШАЯНА
У статті подається спроба розібратися з проблемою «живої води» Бого- явленська, опираючись на коментар «Велесової книги» В. Шаяна, легенди Миколаївщини та сучасні наукові теорії.
Ключові слова: жива вода, «Велесова книга», віра, духовність.
В статье делается попытка разобраться с проблемой «живой воды» Бого- явленска, опираясь на комментарий «Велесовой книги» В. Шаяна, легенды Николаева и современные научные теории.
Ключевые слова: живая вода, «Велесова книга», вера, духовность.
In the article given it a shot to understand with the problem of «living water» of Bogoyavlenska, leaning against the comment of «Velesovoy of book» of V. Sharyan, legends of Nikolaeva and modern scientific theories.
Key words: living water, «Velesova book», faith, spirituality.«Велесова книга» - найдавніша пам'ятка українського народу, виконана на дощечках, що слугували сторінками книги. Ці історичні письмена були знайдені на території України у серпні 1919 р. і вивезені за кордон. Білогвардійський полковник Ф. Ізенбек з полком Маркова опинився у спустошеному маєтку родини Задонських - поміщицької садиби Великий Бурлук поблизу Вовчанська та Куп'янська на Харківщині. Знайдені дощечки були розкидані по підлозі у панській бібліотеці і мали вигляд дуже давніх. Вони були березові, товщиною 6-8 мм, деякі їх частини були трухляві. На кожній з дощечок у кутку було зображення сонця і якоїсь тварини, а на поверхні накреслені лінії, під якими розміщувався текст. Кожна літера була випалена розжареним стилом з наступним нанесенням фарби; не виключено, що при написанні була застосована техніка, якою користуються в Україні для розпису писанок. Літери, зображені на дощечках (гліфи), складають давньоукраїнську абетку, що існувала в Україні- Русі до так званої «кирилиці». Одна з дощечок починалася словами на честь бога Велеса: «Я присвячую цю книгу нашому Богу Велесу, вищій силі, яка нас захищає». Звідси й назва збірки - «Велесова книга» [1]. У сучасних переспівах М. Карпенка перша фраза книги звучить так: «Богові нашому Велесу книгу цю присвячено: в ньому ми нашу силу, прибіжище наше бачимо» [2], що, по суті, не змінює твердження про те, що текст присвячено Велесу.
«Велесова книга» за однією з версій - найдавніша слов'янська писемна пам'ятка, а за іншою - фальсифікація XIX-XX ст., що являє собою збірник молитов, легенд, оповідань про давню слов'янську історію. Події, описані у «Велесовій книзі», охоплюють період приблизно від УП ст. до н. е. - до кінця IX ст. н. е. Частина українських неоязичників вважає Велесову книгу святим письмом (Волховником).
У сучасній світовій історіографії склалося два табори дослідників - прихильників та супротивників автентичності «Велесової книги». Серед її прихильників слід виділити: Ю. Бєгунова; Р. Пєшича, Р. Міроєвіча, В. Шаяна, П. Панченка, О. Білодіда, Г. Клочека, В. Яременка, С. Наливайка, Г. Лозко, Ю. Шилова. Противники вважають «Велесову книгу» підробкою А. Су- лакадзєва (Л. Жуковська) або творчістю Ю. Ми- ролюбова (О. Творогов). Окрім зазначених вище, фальсифікацією вважає «Велесову книгу» ряд учених: А. Алєксєєв, В. Буганов, Б. Рибаков, Н. Данилевський, І. Уханова, В. Козлов [3].
Доктор філософських наук Г. Лозко вказує на те, що вже кілька десятиліть громадськості нав'язується думка про «фальшивість» «Велесової книги». Але вона не не може бути ні фальсифікатом, ні підробкою хоча б тому, що ніхто не знає того, що власне в ній підроблено. Це самодостатній текст, який має цілком виразно окреслену мету - зберегти і донести до нащадків Віру Предків. Будь-які звинувачення «Велесової книги» матимуть такий самий сенс, який би мало звинувачення у фальшуванні Біблії [4].
У нашій статті ставиться мета, використовуючи коментар «Велесової книги» В. Шаяна, розібратися з питанням «живої води» Богоявленська, яка тематично входить в актуальну проблему сакральної історії Миколаївщини.
Володимир Петрович Шаян (2 серпня 1908, Львів - 15 липня 1974, Лондон) - видатний український філософ, санскритолог, релігієзнавець, психолог і педагог, основоположник Відродження Рідної Віри Українців, організатор і президент Європейської Президії Української Вільної Академії Наук, а також Вільного університету, який пізніше об'єднався з вільним університетом у Мюнхені.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: «ЖИВА ВОДА» У «ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ» ТА У «ВІРІ ПРЕДКІВ НАШИХ» ВОЛОДИМИРА ШАЯНА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок