Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> ПРОБЛЕМА СПІЛЬНОСТІ І ВІДМІННОСТІ МІФОЛОГІЧНОЇ, ПОЕТИЧНОЇ І НАУКОВОЇМОВ У ТВОРЧОСТІ О.О.ПОТЕБНІ

ПРОБЛЕМА СПІЛЬНОСТІ І ВІДМІННОСТІ МІФОЛОГІЧНОЇ, ПОЕТИЧНОЇ І НАУКОВОЇМОВ У ТВОРЧОСТІ О.О.ПОТЕБНІ

Назва:
ПРОБЛЕМА СПІЛЬНОСТІ І ВІДМІННОСТІ МІФОЛОГІЧНОЇ, ПОЕТИЧНОЇ І НАУКОВОЇМОВ У ТВОРЧОСТІ О.О.ПОТЕБНІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,38 KB
Завантажень:
426
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 811.161.2(092):130.1
Чопик Я.М.
ПРОБЛЕМА СПІЛЬНОСТІ І ВІДМІННОСТІ МІФОЛОГІЧНОЇ, ПОЕТИЧНОЇ І НАУКОВОЇ
МОВ У ТВОРЧОСТІ О.О.ПОТЕБНІ
У статті висвітлено питання потрактування О.ОЛотебнею таких понять, як образ, символ, слово на рівні міфологічного і поетичного сприймання, а також їх лінгвістичної категоризації у науковому тексті.
Ключові слова: мислення, образ, символ, міфологія, поезія, наука, мова.
Олександр Опанасович Потебня (1835-1891) належить до тих визначних представників вітчизняної науки, чия діяльність за своїм значенням виходить за межі їхнього внеску в розвиток певної галузі знання, лишає помітний слід в історії розвитку всієї суспільної думки.
Інтерес до філософії Потебня як засновник Харківської лінгвістичної школи виявляв протягом усього свого життя. Він був обізнаний з ученням багатьох видатних філософів, починаючи з античності. Зокрема його цікавили ідеї Анаксімандра, Піфагора, Аристотеля, Демокріта, Платона, він студіював твори Е.Канта, Г.Гегеля, В.Гумбольдта, Г.Штейнталя, Й.Ф.Гербарта, Г.Лотце, М.Лацаруса, Й.В.Гете, Г.Е.Лессінга, Г.Гейне та ін. Водночас учений з великим інтересом ставився до досягнень вітчизняної філософської думки, особливо захоплювався творами Г.С.Сковороди. Вивчення й осмислення відповідних джерел сприяло формуванню власне філософських поглядів мислителя.
Застосовуючи різні підходи до вивчення слова з погляду його структури, функціонування в мові, в художній літературі і фольклорі, "О.О.Потебня, як зазначає В.М.Русавінський, - знайшов ключ до всебічного аналізу слова, з'ясувавши його головну властивість - здатність позначати виділювані думкою предмети та їх якості. Цією головною властивістю є внутрішня форма слова" [4,5].
Вивчаючи народну творчість, історичний розвиток мистецтва, проблеми мовознавства, Потебня висловив чимало оригінальних думок з питань генезису міфологічних уявлень людей і їх відповідного втілення в народній поезії. Так, він вважає, що поняття природи "вичерпує собою все пізнаване. Надприродне, яке відбувається не за законами природи, коли б й існувало, не було б доступне пізнанню і не входило б у коло наук. Природа містить в собі людину й все навколишнє". Людина, за Потебнею, може пізнавати світ лише одним шляхом - через чуттєве сприйняття. Потебня пояснює появу віри у надприродне лише гносеологічними і психологічними чинниками. Мова, за вченим- філософом, є процесом постійно тривалого творчого зусилля духу (і в цьому плані вона ніколи не завершується, не "застигає" як готовий результат).
Саме слово в процесі спілкування виявляється "місцем збігу" думок того, хто говорить і того, до кого мова звернена, тобто "розуміння" (і сам інтерсуб'єктний контакт) реалізується в слові. Саме в слові ми не тільки розуміємо іншого, але й остаточно самих себе. Та й взагалі одним з центральних пунктів концепцій Потебні є дослідження мовних категорій ("мова", "мовлення", "слово", "думка" тощо) в контексті таких соціокультурних категорій, як "народ", "нація", "націоналізм" та ін. Серед багатьох ознак народу (спільна територія, єдність побуту, звичаїв та ін.) як основну Потебня виділяє "мовну єдність", всі інші в певному розумінні є похідними від неї. "Мова, - наголошує Потебня, - є не тільки одна з стихій народності, але й найбільш досконала її подоба. Як не мислима точка зору, з якої було б видно всі сторони речі, як у слові неможливе уявлення, що виключало б можливість іншого уявлення, так неможливою є всеохоплююча, безумовно, найкраща народність. Якби об'єднання людства за мовою й узагалі за народністю було б можливим, це було б смертельним для загальнолюдської мислі, як заміна багатьох відчуттів одним, хоча б це одне було б не дотиком, а зором. Для існування людини потрібні інші люди, для народності. Послідовний націоналізм є інтернаціоналізм" [2, 229].
Потебня, крім того, вважає, що мові належить величезна роль у формуванні здатності до абстрагування й узагальнення. Людина, оперуючи словами і закріпленими за ними образами, здобула можливість мислити предмети, не дані їй у безпосередньому сприйнятті.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ПРОБЛЕМА СПІЛЬНОСТІ І ВІДМІННОСТІ МІФОЛОГІЧНОЇ, ПОЕТИЧНОЇ І НАУКОВОЇМОВ У ТВОРЧОСТІ О.О.ПОТЕБНІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок