Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> реферат: Національно-патріотична та суспільно-культурна праця Петра Франка

Загрузка...

Національно-патріотична та суспільно-культурна праця Петра Франка / сторінка 2

Назва:
Національно-патріотична та суспільно-культурна праця Петра Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,86 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
вступив до політехнічного інституту, де здобув професію інженера-хіміка. Знову працював у шко-лах, став співорганізатором товариства «Пласт». З 1914 р. пе-ребував у легіоні Українських Січових Стрільців, був сотен-ним. Згодом в Українській Галицькій Армії, де 1919 р. ор-ганізував авіаційний полк. Виїжджав до Сербії з місією Черво-ного Хреста у справах колишніх полонених-січовиків. 1922 р. прибув до Відня, де займався видавничою діяльністю, зокрема видав книгу І. Франка «Лис Микита», ряд популярних кни-жок.
З вересня 1922 р. по 1930 р. П. Франко викладав у Коло-мийській державній гімназії. Активна культурно-громадська, просвітницька праця, ревна пропаганда української історії, літератури й культури не викликали у тодішніх польських вла-стей особливої радості він був звільнений з посади.
У 1931 р. його запрошено на роботу до Харкова, де до 1936 року працював старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії. За досить короткий час написав ряд наукових праць з хімії, підручник з хімії, упоряд-кував «Енциклопедичний словник хімічної термінології». Од-ночасно працює над переробкою на драму повістей І. Франка, готує кіносценарій за твором І. Франка «Борислав сміється», видає ряд популярних брошур.
Працелюбність цієї талановитої людини була надзвичайною. Працюючи у Харкові, П. Франко зареєстрував 36 винаходів, переважно в галузі переробки молока. Можливо, дальша праця в галузі хімічної науки невдовзі дала б нам великого вченого, та життя вносило свої корективи в долю цієї талановитої люди-ни.
Хвора мати у Львові потребувала синівської опіки, і Петро Іванович у 1936 р. повертається до Львова. Він доглядає матір і учителює в гімназіях у Львові та Яворові. Знову посилюється його інтерес до фольклору й етнографії. У 1937 р. П. Франка обирають членом Наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка.
22 жовтня 1939 р. П. Франка обрали депутатом так званих Українських Народних Зборів, делегатом до Уповноваженої Комісії до Москви та Києва. У грудні 1939 р. його призначають деканом товарознавчого факультету Українського державного Інституту торгівлі у м. Львові і вик-ладачем неорганічної хімії. Згодом обирають членом Ювілейного Комітету по відзначенню 80-річчя з дня народження Івана Фран-ка. Петро Франко бере участь у перегляді і обговоренні нової вистави «Лис Микита», готує до видання фольклорно-етнографічні матеріали, пише публіцистичні статті до чисельних періодичних видань. Та тривала ця праця недовго, бо сталінщина швидко дійшла і до західноукраїнських земель. Петро Іванович як член президії міськради Львова виступає на захист незакон-но репресованих своїх земляків. Про це свідчить лист Стефанії Юркевич з Самбора 1940 року до Петра Івановича, в якому вона висловлює йому подяку: «Ваше поручення уможливило мені доступ до начальства НКВД, де мені заявили, що син мій Олександр, вивезений 13 квітня 1940 року, вернеться найдаль-ше до кінця місяця вересня».
П. Франко продовжує інтенсивно працювати, намагається видати свої фольклорно-етнографічні записи. У 1940 році він веде листування з Інститутом фольклору у м. Києві про ви-дання його збірки «Коломийки» та «Весілля в с. Нагуєвичах Дрогобицького повіту» і надсилає ці матеріали до Інституту. Щоправда, Інститут фольклору за підписом заступника ди-ректора Ф. Лаврова і секретаря О. Романова відповів досліднику, що у зв'язку з відсутністю паперу, матеріали його скоро друку-вати не будуть. Принагідно зауважимо, що через двадцять дев'ять літ частина коломийко-вого матеріалу, зокрема коломийки в записах П. Франка увійшли до ака-демічного видання багатотомного корпусу «Української народ-ної творчості» під назвою «Коломийки» (К.: Наук. думка. 1969). Цей том підготувала відомий фольклорист-славіст, доктор філології Наталія Щумада. Зокрема, вона використала із за-писів П. Франка такі оригінальні тексти; з розрядку родинно-побутових коломийок (розділ «Вівчарство, землеробство та інші заняття»: «Винеси мі в поле їсти, аби-м не голоден»
Фольклорно-етнографічний запис П. Франка «Весілля в с.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Національно-патріотична та суспільно-культурна праця Петра Франка

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок