Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Функціонування іронії у художньому тексті

Функціонування іронії у художньому тексті

Назва:
Функціонування іронії у художньому тексті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,89 KB
Завантажень:
293
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Функціонування іронії у художньому тексті


Іронія як явище багатогранне завжди викликала інтерес у дослідників. Вивчення іронії дає змогу виділити і зрозуміти суперечливі проблеми тієї чи іншої культурно-історичної епохи, оскільки іронія завжди була і буде невід’ємною частиною людського існування. Іронічне ставлення до себе і до оточуючого світу, особливо у ХХ столітті, стало чи не єдиним можливим засобом, здатним привідкрити завісу безглуздості та завуальованості, яка нависла над людським світосприйняттям.
Унікальність іронії полягає в тому, що вона, хоча і відноситься до категорії комічного, на відміну від гумору та сатири володіє своєрідною подвійністю, яка базується на поєднанні комічного з трагічним. О. І. Києнко твердить, що «в сучасному мистецтві відбувається складний процес взаємодії трагічного і комічного. Висміюючи, пародіюючи трагічне, комічне знімає його з котурнів або взагалі руйнує, але при цьому комічне набуває й певних якостей трагічного. Враховуючи досвід розвитку сучасної культури, можна говорити не просто про поєднання (механічне чи органічне) трагічного з комічним, а про такий синтез, який досягається в результаті руйнування традиційних естетичних структур»[1:6]. Для того, щоб краще усвідомити природу іронічної подвійності, варто звернути увагу на те чим саме іронія відрізняється від гумору та сатири. Гумор не заперечує об’єкта висміювання, він відображає смішне в життєвих явищах і людських характерах. Для сатири характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного, яке поєднується з осудом та насмішкою [2:176]. Іронія ж балансує на межі, вона змушує сміятися крізь сльози, поєднуючи у собі комічність зображуваного з трагічністю існуючого. В іронії смішне ховається під маскою серйозності, а в гуморі серйозне під маскою смішного, але ця маска в іронії не передбачає знущання та прямого викриття зображуваного, яке властиве сатирі, вона тільки натякає, залишаючи за читачем право робити висновки. Розглядаючи іронію як естетичну категорію чи емоційно-ідейно оцінку певної ситуації, можна простежити її своєрідну історію та оцінити її видозміни на різних етапах літературного процесу. Антична іронія носила так званий «сократівський характер», який полягав у запереченні і реальної, об’єктивної істини, і суб’єктивного уявлення про неї. Такий принцип яскраво ілюструється у знаменитому вислові Сократа «Я знаю, що я нічого не знаю». Романтична іронія ставить на противагу об’єктивності так званий поетичний ідеал, художній вимисел, котрий ігнорує реальні зв’язки та явища, представлені у зовнішньому світі. Іронія реалізму часто зливалась з сатирою і перетворювалась на сарказм, котрий ставав засобом викриття певних позицій життєвого устрою. Іронія екзистенціалізму полягає у запереченні будь-якої істини, крім тієї, що базується на суб’єктивному знанні про світ. ХХ століття загалом наповнило іронію новим змістом, додало її ефекту відчуженості, тобто сприйняття іронії відбувається немов зі сторони, людина отримала можливість поглянути на світ з різних сторін, заново оцінити його і в багатьох випадках зробити нетрадиційні висновки[3:316].
Ф. Шлегель говорив, що іронія містить і пробуджує почуття протиріччя між неможливістю і необхідністю вичерпної повноти висловлювання, а одним з основних моментів, що характеризує іронію, є той, що вона передбачає таку позицію по відношенню до світу, при якій індивід протиставляє себе світу і не приймає його субстанційності, тобто зовнішнє існування перестає мати істотне ставлення до його внутрішнього
світу[4 (1:53)].
Іронія, завдяки своєму теоретичному об’єму, належить до числа найменш стійких категорій, вона пульсує від одного оціночного полюса до іншого, залежно від часу та мети її вживання. Це дає привід вважати, що одним словом «іронія» ми часто називаємо різні явища духовної культури, котрі мають спільну точку дотику. Підтвердженням може бути етимологія слова «іронія», котре у древній Греції означало притворство, лукавство, удавання, інакше кажучи, –– ігрова поведінка.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Функціонування іронії у художньому тексті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок