Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Історичне значення Донцовського «Вістника»

Історичне значення Донцовського «Вістника»

Назва:
Історичне значення Донцовського «Вістника»
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,58 KB
Завантажень:
454
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Історичне значення Донцовського «Вістника»
Донцовський ЛНВ («Вістник») мав величезний вплив на весь свій час. Кожний час має свій дух і свої вимоги. У добу сумнівів і непевності діяльність Дмитра Донцова здійснювалась у річищі найпосутніших потреб українства. За визнанням Михайла Сосновського, «ЛНВістник не був єдиним українським виданням, присвяченим питанням культури, науки, літератури й суспільно-політичного життя, але він був єдиним, що кидав нове світло на українські проблеми, по-новому підходив до окремих питань і по-новому їх інтерпретував. Характер, стиль, ідейна наснага, постійна свіжість і оригінальність ЛНВістника стають дуже виразними, коли журнал порівняти з іншими тогочасними пе­ріодичними виданнями, які появлялися на західніх українських землях, на еміграції та на українських землях під більшовицьким пануванням. Не треба великих зусиль, щоб побачити, що це були два різні світи, два полюси, на яких люди однієї нації говорили різними мовами» [1].
Сосновський говорить про «велику павзу» між двома світовими війнами, під час якої виросло і сформувалося унікальне покоління українців, які вписали одну з найяскравіших сторінок в історію України. «Українське культурне, літературне й суспільно-політичне життя 20-х і 30-х років тісно зв’язане з «Літературно-Науковим Вістником» та «Вістником», журналами, що їх редагував Д.Донцов протягом 1922-1939 років. ЛНВістник, а далі «Вістник» відіграли велику й важливу ролю в процесі формування української духовости на всіх українських землях між двома світовими війнами. Можна сказати, що українська людина тридцятих-сорокових років, головно зі західньоукраїнських земель, досі носить на собі відбиток впливу цих двох журналів з періоду «великої павзи», про яку колись писав Донцов у ЛНВістнику і головним актором якої він передусім був» [2].
Донцова годі зрозуміти з точки зору «об’єктивної» науки, на яку, без врахування дійсного стану справ, посилаються його критики. Під питання було поставлено саме майбутнє української нації. Аркадій Животко намагався бути «відстороненим»: «Приступивши до реалізації цього завдання, редакція розгорнула його в напрямі безоглядної боротьби з традиціями й ідеями, якими жив «Літературно-Науковий Вістник» у минулих роках. Зокрема виступає проти ідеї демократизму в українському житті, висуваючи натомість ідеоло­гію т.зв. українського націоналізму» [3].
Критика демократизму в ЛНВ («Вістнику»), яка, очевидно, не подобалася відомому історику української преси, насправді не заперечувала інтелектуалізм. Навпаки, середовище вістниківців плекали есеїстичне, тобто творче і суб’єктивне мислення, неможливе без власного погляду на речі й незалежної точки зору, яку, однак, обов’язково треба було відстоювати. О.Ольжич писав до Дмитра Донцова 2 лютого 1934 року: «Гадаю, що «Вістникові» треба більше уваги віддавати критиці. І то не чекати оказій в роді появи збірки поезій чи нового журналу, а постійно реферувати літературні поточні прояви в нашій періодиці. Нічого так дошкульно не відчуваємо всі ми, як саме браку докладної, пристрасної, неприхильної критики. Вона є завжди і коригуюча, і стимулююча. Недостача критики власне і створює в значній мірі недостачу інтересу до літератури, оту «порожнечу», що в неї даремна річ кричати» [4].
Неординарність журналу підтверджують сучасні дослідники: «Самобутність і незалежність - ті риси, які визначали обличчя видання, що мало свій стиль, характер, ідейну спрямованість» [5]. Тодішнє покоління молоді шукало виходу з історичного роздоріжжя, відповіді на запитання, чому були програні визвольні змагання і що слід робити для того, щоб перемогти. До цього покоління належав і Євген Маланюк. «Але від того першого числа ЛНВ - вже дихнуло на нас першим передчуттям можливої відповіді. Це вже було щось якби прорив облоги, якби вихід в широкий світ (...) після довгого спаралізування» [6].
Позиція Дмитра Донцова була виразною і загальнозрозумілою. «В усім - в белєтристиці, в літературній критиці, в наукових статтях і споминах, старалася редакція дати вираз одній загальній ідеї, - протесту проти пасивного відношення до окруження» [7].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Історичне значення Донцовського «Вістника»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок