Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Образ дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння школяра

Образ дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння школяра

Назва:
Образ дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння школяра
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,82 KB
Завантажень:
363
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Образ дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння школяра


Януш Корчак прожив життя, сповнене болем за людство з талантом відчувати правду і справедливість у повсякденному житті та бажанням створити світ кращий за той, у якому йому приходилося жити.
Поєднуючи у собі одразу три сутності – лікар, письменник-казкар, педагог– Я.Корчаку вдалося “виліпити” або було б краще вжити слово вибране ним “виплекати” у своїх творах триєдиний світ дитинства, у центрі якого дитина як цілісна система, сутність, що поєднала у собі світ казкової мрії, світ пізнання реальної дійсності й світ фізичного досвіду.
Світ, що постає цілим Всесвітом у літературних творах автора, не самоціль, – це своєрідна декларація, із єства якої до дорослих лунає звернення-переконання: ми не завтра станемо людьми, ми ними є вже сьогодні. З іншого боку, світ, створений Корчаком, – це своєрідний плач-реквієм за втраченим для дорослих світом дитинства. У центрі цього Всесвіту знаходиться образ дитини: живої, звичайної, з проблемами і радостями, невдачами й розчаруваннями, злетами й перемогами.
Чим же образ дитини, створений Корчаком, відрізняється від багатьох інших, пропонованих досягненнями всесвітньої літератури? Про це доволі детально йдеться у статті М.Петровського “Сум і надія доктора Корчака” [ 4]. І разом з тим дозволю собі сказати, що образ дитини, створений Янушем Корчаком, не тільки не належить до чогось уже раніше написаного, він просто розпочинає новий виток розкриття цієї теми в літературі, бо є образом живої дитини, з усіма проблемами, які характерні для неї на різних вікових етапах дорослішання й мужніння особистості.
Втративши ще у дитинстві батьківське плече, що було опорою й надією у житті, пройшовши тяжкі випробування війни, рятуючи на фронті життя тих, хто приречено віддавав його на поталу незрозумілим інтересам, Корчак вирішив розпочати власну велику й справедливу війну за дитину, її душу, права, надії і мрії, бо, як скаже потім український поет у своїй поезії:” Все на світі – з дитини. І в дитині – кінець” [1, 170]. Саме вона є центром Вселенної і є Вселенною сама ж. Вона, дитина, життя і смерть. Вона найменш захищена і найбільш відкрита істота на землі. Саме у такий вселенсько-великий і безмірно крихкий образ, якому притаманні перемоги і помилки, падіння і піднесення, сльози і сміх, компелює Януш Корчак досвід свого спілкування з дітьми. Простою істиною стає звернення письменника до дорослого читача у книзі “Коли я знов стану маленьким”: “Ви кажете:––
Спілкування з дітьми вас обтяжує.
Маєте слушність.
Ви пояснюєте:––
Тому що мусимо опускатись до їхніх уявлень.
Опускатись, нахилятись, згинатись, стискатись.
Помиляєтесь.
Не від цього ми стомлюємось. А від того, що треба підніматись до їхніх почуттів.
Підніматись, зводитись навшпиньки, тягтись.
Щоб не образити.”[2].
Так, саме дотягнутися до почуттів дитини мусить дорослий і лише тоді буде мати сподівання на велику таїну спілкування з нею.
Образ дитини, створений письменником, багатогранний. Одна із його граней переконує, що він простий і складний водночас: ЗВИЧАЙНИЙ.
Феномен Корчака як літератора зводиться до того, що йому вдалося створити образ дитини, дитинства, з якого походили ми, дорослі, і про яке лукаво забуваємо. Власне, розуміння цього образу може стати ключем до спілкування з сьогоднішньою дитиною-школярем-юнаком. Що ж дає створений Корчаком образ? Дає можливість зрозуміти незнане й таємниче, що називається уміти радіти й мріяти, відчувати й виважувати, вибирати й відповідати.
Дитина, виплекана автором на сторінках творів усіх жанрів – від п’єс до повісті-казки, радіє тому, що відбувається, насолоджується кожною миттю дійсності, приймає світ таким, яким він є, не аналізуючи його. Для неї сніг прекрасний, бо він білий, холодний, перший; твори писати гидко тому, що писати треба те, що треба, а не те, що хочеться... Так думає дитина у Корчака. Саме так думає сьогоднішня дитина, що навчається у нашій сучасній, можна сказати, модернізованій школі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Образ дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння школяра

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок