Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Поезія В.Стуса: національний варіант екзистенціалізму

Поезія В.Стуса: національний варіант екзистенціалізму

Назва:
Поезія В.Стуса: національний варіант екзистенціалізму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,31 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Поезія В.Стуса: національний варіант екзистенціалізму
Теорія екзистенціалізму, як філософська течія, що виникла наприкінці 20-х років XX століття, напередодні II світової війни знаходить широке обґрунтування у працях - Ж.-П.Сартра, М.Хайдеггера, К.Ясперса, А.Камю, Г.Марселя. Згодом екзистенціалізм стає філософо-літературним напрямом. Це потверджують, зокрема, наукові і художні праці Сартра і Камю. У творах цих митців "нелегко провести межу між філософським і суто літературним: герої художніх творів екзистенціалістів втілюють настанови свідомості, відкриті екзистенціалістами-філософами". Наприклад, ідеї пропоновані Сартром у романі "Нудота" знайдуть продовження у філософському трактаті "Буття і ніщо"; середовище, в якому існують герої Камю з п'єси "Калігула" та повісті "Сторонній" тотожне абсурдному світу, зображеному у філософському есе "Міф про Сізіфа".
Коло проблем, розроблених в екзистенціалізмі, стосується питань вини і відповідальності, вирішення і вибору, ставлення людини до свого покликання, сенсу власного буття й до смерті, що були центровими в екзистенціалізмі. В національному варіанті ці проблеми широко культивуються у творчості українського поета Василя Стуса, вони наявні у буттєвих реаліях життя поета, у вияві особистісних ознак під час суспільного тиску на особистість. З філософських позицій ці питання розроблені у багатогранній спадщині поета. Тому актуальним є хоча б пунктирне означення тих проблем, які Стус розвивав в українській філософській традиції.
Ознаки екзистенціалізму у творчості В.Стуса помічають дослідники. Зокрема, Ю.Бедрик вказує на те, що в доробку поета "чітко можна виділити основоположні принципи і проблеми екзистенціалізму, як-от, проблему буття, проблему вибору, проблему мислячого "я", принцип перспективізму, антропологічний принцип"2. Ці питання в Стуса вибудовані на основі моральних, естетичних і світоглядних засад. В екзистенціалізмі йому близька концепція людини як біологічної істоти. Простір її можливостей необмежений, за бажання вона може постійно рости і вдосконалюватися. Перепон на цьому шляху немає. За визначенням М.Коцюбинської, "в екзистенціалізмі людина не просто є, вона стає. "Я" сприймається як структура відкрита, що уможливлює будування себе"3. У зв'язку з цим життя і творчість В.Стуса безапеляційно переконує в тому, що він повсякчас знаходиться у процесі саморозвитку. З цих міркувань йому близька життєва позиція М.Хайдеггера "стати тим, хто ти є". У Стуса вона трансформована у поезії "Мені зоря сіяла нині вранці":
Жити - то не є долання меж,
А навикання і самособоюнаповнення
(Т.2.С.12)
Культивоване Стусом "самособоюнаповнення" дозволяє виявити у цьому терміні суть його екзистенційного світовідчуття. В ньому закладений потенціал на самовизначення, самопізнання особистості. Увесь час Стус відкриває себе, наче самонароджується, віднаходячи в собі нові можливості людської індивідуальності.
Свобода особистості стає найвищою життєвою цінністю. Щоб утвердитися в собі, треба повсякчас гармоніювати з собою, за будь-яких обставин бути собою. Схему власного саморозвитку Стус окреслює з молодих літ, зокрема про це йдеться в ранньому листі до товариша В.Дідківського: "добре бутися самим собою" (Т.6, кн.. 2, с.37). Людина цілком вільна у життєвому виборі, створивши власну модель світосприйняття, дбатиме про внутрішню духовну єдність і цілісність, адже має цілковите право на самоконструювання. Таким чином, зазначає Ж.-П.Сартр, "екзистенціалізм віддає кожній людині у володіння її буття і накладає на неї повну відповідальність за існування"4.
Стус акцентує на тому, що людина - господар своєї долі, вона скеровує себе у власноруч сформоване собою русло і "жодному з нас не вдається бути одночасно собою і кимось іншим". Існування людини сам на сам зі світом дозволить їй бути собою. У суспільстві, де тотально знищувався індивідуальний вияв особистості такий спосіб життя виявлявся найбільш оптимальним. Не знайшовши підтримки в оточенні, він досягає душевного спокою в мінорному стані самоти.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Поезія В.Стуса: національний варіант екзистенціалізму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок