Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Нечуй-Левицький:«Кайдашева сім’я», «Князь Єремія Вишнивецький»

Нечуй-Левицький:«Кайдашева сім’я», «Князь Єремія Вишнивецький»

Назва:
Нечуй-Левицький:«Кайдашева сім’я», «Князь Єремія Вишнивецький»
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,73 KB
Завантажень:
516
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Нечуй-Левицький:
«Кайдашева сім’я», «Князь Єремія Вишнивецький»
Цінність літературної спадщини Нечуя-Левицького полягає у реалістичному зображенні тієї епохи, в яку жив письменник. У творах письменника показані духовні багатства народу, висловлена любов автора до простого люду, віра в його сили, а також непримиренність до гноблення, до приниження людської гідності.
І.Нечуй-Лсвицький широко і різнобічне змалював життя різних верств населення в минулому столітті. Життя кріпаків і звільнених селян, чимало вражень для його творчості.
Після семирічного вчителювання в м. Польщі Левицький переїжджає на роботу до Кишинівської чоловічої гімназії. Причини переїзду полягали очевидно в демократичній діяльності, в громадській сміливості учителя гімназії.
Седлецька жіноча гімназія для греко-уніатів, тобто для українців, була непоганим грунтом для посів тих зерен, що западають у юні голови вихованок, щоб урожайно зродитися новини думками. Відстоюючи інтереси народу, Левицький висловлювався за соціальні і національні права українців, читав власні твори гімназисткам. А в цей час заборона української мови продовжувала діяти і посилюватися всюди.
Переїхавши в 1873р. до Кишинева, Левицький почав працювати класним наставником першої чоловічої гімназії і викладачем російської мови і літератури, старослов'янської і латинської мов та логіки.
Дванадцять років віддав педагог Левицький навчанню і вихованню гімназичної молоді в Кишиневі. Він прагнув прищепити своїм вихованцям любов до словесності, до граматично правильного письма і художнього слова. Сумлінно виконував обов'язки класного вихователя, любив дітей.
Разом з тим це був час найвищого творчого піднесення для письменника. Тут створені найкращі полотна :Повісті "Микола Джеря", "Бурлачка ", "Кайдашева сім'я", а також "Баба Параска та баба Палажка ", "Чортяча спокуса."
Не припиняє він і громадської діяльності, початої в Седлеці. Перша Кишинівська чоловіча гімназія, що була відкрита 1833 р. стала тим культурним осередком Молдавії, де найбільше групувалась передова інтелігенція. Серед демократично настроєної молоді виявляв свою активність І. Нечуй-Левицький. Крім читання своїх творів він виступав з доповідями і рефератами на літературні і суспільні теми, відверто виголошував думки, спрямовані проти політики царизму. Зростає популярність Нечуя-Левицького як письменника, разом з тим він впадає в око поліції і жандармерії і за ним встановлюється таємний нагляд.
Очевидно жандармський догляд порушив плани письменника і змусив йоги у 47 років залишити вчительську роботу. Другою причиною ранньої відставки Левицького був стан його здоров'я.
Відомо, що в письменника виявилася шлункова хвороба, і в лютому 1848 року він звертається з заявою до директора гімназії про дозвіл па виїзд до Австрії лікуватися мінеральними водами.
Віддавши 21 рік благородній праці вчителя і вихователя Нечуй-Левицький у 1885 р. подав у відставку і перейшов цілком на літературну роботу. Постійним місцем проживання він обрав Київ. Тут були написані історичний роман "Князь Єремія Вишнивецький " і "Гетьман Іван Виговський", повість "Пропащі", "Над Чорним морем", "Навіжена" багато оповідань єдиний в усій імперії український журнал.
Перші несміливі спроби письменника припадають на студентські роки. І тому, що вони залишилися спробами, письменник не згадує про них. Лише в одному з варіантів автобіографії говориться: “Ще бувши в Київській академії, я почав писати народні повісті для "Основи". “Основа” перестала виходити, і я покинув початок тієї повісті і загубив його". Закінчивши в 1865 р. духовну академію із званням магістра богослов'я І. С. Л. порушив родинну традицію і служителем церкви не став. Де була його громадянська мужність - відкинути духовний чин, здобутий багаторічним навчанням, і задовольнитися скромною професією учителя-словесника. Свою педагогічну діяльність після академії він почав того ж року в Полтавській духовній семінарії, ставши викладачем російської словесності (тобто мови і літератури). З'явилися деякі можливості взятися за творче перо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Нечуй-Левицький:«Кайдашева сім’я», «Князь Єремія Вишнивецький»

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок