Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Жерар Філіп і театральний Авіньйон

Жерар Філіп і театральний Авіньйон

Назва:
Жерар Філіп і театральний Авіньйон
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
53,70 KB
Завантажень:
330
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реферат на тему:
Жерар Філіп і театральний Авіньйон


Я маю рацію, хоч і не прагну,
Й, того не прагнучи, належу всім часам*.
Від Парижа до Авіньйона – одна ніч поїздом. Жерар відкрив вік-но душного номера в готелі “Оберж де Франс” і вдихнув свіже нічне повітря липня. Нарешті він в цьому містечку, назва якого викликає уяві п’янке старе вино з папських підвалів. Авіньйон, оповитий дух-мяною літньою імлою, весь перед ним як на долоні. Давній романтич-ний Авіньйон. Його обігає фортечний вал, так само надійний, як стіни дитячих замків з піску, під платанами ліниво кружляє липкий пух. Тут обличчя дівчат нагадують рум’яні провансальські персики, а ви-ноградні лози ростуть усюди, як реп’яхи чи чортополох.
Жерар вдивляється в обриси папського замку, що бузковим гро-маддям навис над майданом. Його величезне каміння досягає хмар, вибиті дірки вікон якось не по-доброму темні, чорніє стрільчастий дверний прямокутник, завтра ранком він стане ажурним і прозоро-білим, коли Жерар вперше буде на репетиції “Сіда” на кону, що при-тиснений до готицької стінки палацу. Сцена є по інший бік від май-дану, в просторому і співрозмірному Дворі для почесних гостей, який обрав Вілар для свого театру.
Стіни палацу, що оточують Двір – крило Високих урядовців, кри-ло Конклава і Баня янголів, – надають йому подібність з античним театром. Величезна сцена щільно прилягає до південного крила пала-цу і лоджії: в далекі часи Папа відпускав тут гріхи люду, що натовпом стояв у дворі, роздаючи благословення місту і світу.
Як довго зачинателю авіньйонських фестивалів – Жану Вілару не вдавалося залучити Жерара в це містечко! Жерар пам’ятає у всіх по-дробицях короткі зустрічі з Віларом. Спочатку восени 1948 року, від-разу ж після першого авіньйонського фестивалю. Тоді ці вистави по-трясли Париж. Жерару розповідали, що Вілар зацікавився ним ще в “епоху Калігули” (1945), але побалакати про спільну роботу не на-важився. Що він міг запропонувати зірці французького театру, що підносилася? Тоді Вілар самий ще ледве тримався на ногах. Правда, роки роз’їздів по провінції вже залишилися позаду – славне мандру-вання “Кибитки”, що складалася зі жменьки ентузіастів, скаламуче-ною війною голодною Францією, коли одна-однісінька вистава, мо-льєрівський “Жорж Данден”, показувалася за кошичок яєць і діжечку селянського масла! Потім “перший бій” публіці в окупованому німця-ми Парижі сорок третього року і перший успіх в “Кишеньковому те-атрику” спектаклів “Гроза” Стріндберга і “Сезар” Жана Шлюмберже.
Справжній тріумф випав на долю Вілара вже пізніше, в сорок п’ятому, після Визволення. “Танок смерті” Стріндберга, поставлений на сцені “Ноктамбюля”, мав сто п’ятдесят вистав. В тому ж пам’ятно-му 1945 році, в перший рік свободи, окрилений успіхом Вілар з гігантським розмахом здійснює постановку трагічної містерії Томаса Стернза Еліота “Вбивство в соборі”. Двісті тридцять вистав в “Старій голуб’ятні”, люб’язна, обнадіююча преса; в залі сидять Альбер Камю, Сартр, Кокто і Жан Лемаршан. Тоді-ось, в 1945 році, Вілару прийшли невиразні думки про “Сіда” П.Корнеля, тоді, в надривному і роман-тично-значному Калігулі Жерара Філіпа він побачив героїчного Род-ріго. Але на той чає це здавалося мрією, якій не збутися, – нема по-стійної трупи, нема стаціонару і жодної підтримки збоку.
Але після першого фестивалю в Авіньйоні; на тому самому Дворі почесних гостей поблизу готицького собору Вілар вперше повірив, що зухвале завдання – створити Французький національний театр мо-же здійснитися. Фестивальні спектаклі побачив Париж: в “Ательє” і в Студії на Єлисейських полях, в “Мариньї” на Бульварах і в “Старій голуб’ятні”, в театрі Антуана, в театрі Едуарда VII і в Опера. “Пів-денна тераса” Моріса Клавеля, “Річард ІІ” Шекспіра, “Шехерезада” Супервьєля. А у квітні 1951 року Жан-Луї Барро запросить Вілара по-ставити “Едіпа” Андре Жіда на кону “Мариньї”.
Жерар не забув першої зустрічі з Віларом одного з вересневих ве-чорів 1948 року.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 



Реферат на тему: Жерар Філіп і театральний Авіньйон

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок