Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Порівняльний аналіз поезій "Viverte memento!" І. Франка й "Ессе Ноmо!" В.Стуса

Порівняльний аналіз поезій "Viverte memento!" І. Франка й "Ессе Ноmо!" В.Стуса

Назва:
Порівняльний аналіз поезій "Viverte memento!" І. Франка й "Ессе Ноmо!" В.Стуса
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,92 KB
Завантажень:
499
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Порівняльний аналіз поезій "Viverte memento!" І. Франка й "Ессе Ноmо!" В.Стуса
В.Стус, безперечно, проходив школу навчання на прикладі життя і творчості Т.Шевченка й І.Франка . Але не це є підставою зіставлення творів, між якими відстань майже 80 років. Самі назви поезій - крилаті латинські вислови "Viverte memento!" та "Ессе Hоmо!" ("Ось людина!") - свідчать, що обидва автори в молодому віці прагнули визначити свою концепцію Людини в її зв'язках зі світом, народом, Батьківщиною. Порівняння змісту цих образів та своєрідності їх ліплення і є метою розвідки.
Популярний сьогодні у нас Ганс-Георг Гадамер висловив такий сповідуваний нами завжди принцип: "правильний підхід, справді необхідна герменевтична вимога до всіх інтерпретацій поезій полягає в тому, щоб глибоко перейнятися словом поета" (1, 250). А це можливе за двох умов: брати до уваги життєвий досвід обох авторів і те, як формувався образ справжньої людини в їхній творчості. Адже обидва поети писали передусім про те, що гостро бентежило їх. Крім того, Гадамер пропонує здійснювати інтерпретацію поетичних творів на тих рівнях, які теж формально у нас визнавалися: семантичному, синтаксичному, психологічному, інтонаційно-ритмічному. В такий спосіб і спробуємо прочитати два обрані твори.
Вірш " Viverte memento!" завершує цикл "Веснянки". Він був написаний 1883 року, найпізніше за інші твори. На цей час І.Франко пережив радість від усвідомлення, що він сформувався і як творча особистість, і як громадянин, але зазнав і прикростей від репресій та нещасливого кохання. Обраний поетом життєвий шлях спонукав його осмислювати, яким має бути український інтелігент, і тому в циклі "Веснянки" відбився сам процес формування концепції Людини, "цілого чоловіка".
В поезії "Гріє сонечко" - це мужицький син, свідомий свого покликання: бути активним у громадському житті, мати "серце чистеє, // Руки сильнії, думку чесную" і своїм словом просвітителя готувати земляків "до великого // Бою за добро, щастя й волю всіх!" (2, 27). А для ліричного героя поезії "Земле моя, всеплодющая мати" народ - не лише терен діяльності, а й джерело снаги: "Щоб в бою сильніше стояти", "Правді служити, неправду палити" (2, 28). За переконанням молодого І.Франка, духовний потенціал "цілого чоловіка" має бути таким, щоб і на схилі життя відчував: "бій ще манить, // Людське горе смутить, // А добро веселить" (2, 29). Окремі штрихи до внутрішнього портрета народолюбця поет додає в автобіографічних веснянках: восьмій, тринадцятій і чотирнадцятій. Герой цих віршів відчуває в "серці пекучий біль" від "великого непроглядного горя землі" ("бідний гине з голоду мужик") і наказує собі, митцеві, своїм думам: "Слабосилих кріпіть, // В горя й сумніву змрік // Лийте радісний спів" (2, 35). А в останній поезії циклу І. Франко вирізьбив монументальну постать "цілого чоловіка" з найважливішими його рисами.
Формуванню концепції людини в І. Франка сприяло те, що він мав на цей час виразний естетичний ідеал, усвідомлював, у який спосіб його можна втілити в життя. В шостій веснянці "Розвивайся, лозо, борзо" (1880) поет, вдаючись до хліборобської лексики, малює метафоричний образ майбутньої України:
Зеленійся, рідне поле,
Українська ниво!
Підоймися, колосися,
Достигай щасливо!
І щоб всяке добре сім'я
Ти повік плекала,
І щоб світу добра служба
3 твого плоду стала! (1, 28)
Поетові уявляється вільна держава, розквітла в усіх сферах її життя, здатна збагачувати все людство, сприяти його цивілізаційному поступу. А у вірші "Не пора, не пора..." (1880, цикл "Україна") І. Франко визначив програму дій для української інтелігенції і всієї нації, розмежованої кордонами: об'єднатись, "щоб волю і щастя, і честь, рідний краю, здобути тобі". Зображеному ідеалу, меті боротьби мав відповідати і "цілий чоловік", покликаний стати ватажком.
Вірш "Viverte memento!" складається з трьох дванадцятирядкових строф, побудованих передусім на апострофі - зверненні до стихії, явищ природи, а в кінці - до людей. Чітко визначений художній часопростір. Це весняна природа в момент її бурхливого пробудження і розквіту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Порівняльний аналіз поезій "Viverte memento!" І. Франка й "Ессе Ноmо!" В.Стуса

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок