Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Модуси наближень: Василь Стус і Валерій Шевчук

Модуси наближень: Василь Стус і Валерій Шевчук

Назва:
Модуси наближень: Василь Стус і Валерій Шевчук
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,86 KB
Завантажень:
32
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Модуси наближень: Василь Стус і Валерій Шевчук
У парадигмі шістдесятництва ці постаті, здається, найбільш віддалені. При рівнопокладанні цих двох імен виникає енергія відштовхування, яка сконденсована у площині метафізичній: одна модель художнього світу перебуває в процесі становлення, інша - чітко окреслена грізною силою небуття. "Пам'ять про закінчене життя іншого володіє золотим ключем естетичного завершення особистості. Пам'ять є підхід з точки зору ціннісної завершеності" (1-95) - писав М. Бахтін.
Сьогодні можна стверджувати, що погляди В.Стуса на прозу В.Шевчука еволюціонували від захоплення до несприйняття. В листуванні ім'я прозаїка згадується зрідка. Спочатку Стус виявляє зацікавлення "...кортить почитати Шевчука (2 410), ...зрадів оповіданню Валерія "На вітрах" (2 - 108 ), далі висока похвала : "...у нього гарний розум" (3 - 41), потім - розчарування .... " якось, грішний, я ніколи надто не переймався його текстами" (2 - 377), і, врешті - решт гостра критика: "Прочитав у "Літературній Україні" оповідання В.Шевчука (зветься, здається, "Сивий". Воно трохи химеркувате, а ще більше - плитке. Небезпечна ж така стилістика: вона й душу може обмілити. (2. 404). В цій категоричній оцінці виявляється різнополюсність їх творчих манер. Стус сповідував лаконізм стилю. В роздумах над стилістикою М.Достоєвського, він зауважує, що "найкраща вона - по стендалівські - коли її немає, коли це стиль цивільного кодексу Наполеона.... Є лише лаконічність стилю, іншого епітету стиль просто немає (2. 471). Сам Валерій Шевчук підтверджував, що В. Стус не був у захопленні від його розлогої оповіді. Справді, на перший погляд, створені ними художні світи абсолютно неспівмірні, проте при пильному обсервуванні, освітленому пієтетом перед обома майстрами слова, можна прослідкувати типологічні паралелі на політичному, філософському, естетичному та художньому рівнях.
Василь Стус і Валерій Шевчук майже одночасно розпочали свою літературну діяльність, входили в коло молодих київських інтелектуалів - шістдесятників. Після арештів серед інтелігенції у 1965 році виявили солідарність до ув'язнених, засвідчуючи тим свою безкомпромісність і вірність друзям. Михайло Осадчий відзначав, що серед небагатьох людей, які листувалися із політв'язнями його табору у Мордовії були Василь Стус і Валерій Шевчук. "Листи Шевчука сприймалися як невеличкі новели, їх зачитували. На початку сімдесятих доля розвела їх назавжди: кожному був рокований свій замкнутий простір. По суті вони розминулись в часі, оскільки був відсутній діалог, бо напувало безгоміння. У автобіографічних замітках "Сад житейських думок, трудів та почуттів" В.Шевчук писав: "У важкі сімдесяті роки, коли мене майже не друкували і я пішов у схиму, тобто зачинившись у келії чи в башті слонової кості, як її називають і продовжив там працювати як умів та міг" (5 - 68). В.Стус отримав "кабінети" із заґратованими вікнами, він писав у камері одиночці, в тюремному шпиталі, в п'яному гаморі "зеківського" гуртожитку. Перебуваючи у "Великій" і "Малій" зонах, обидва конституювали свою неприхильність до політики, проте створили антиколоніальні дискурси, не улягаючи канонам соцреалізму, чітко усвідомлюючи що культурі України загрожує імперська політика Центру. Та більш за все їх тривожила духовна ситуація в рідному краї. В дусі традицій, започаткованих С.Величком, П.Кулішем, Лесею Українкою, І.Франком, Є.Маланюком, В.Стус оприявнив гротескно — жалюгідні картини "веселого цвинтаря", "погару раю" "храму, зазналого скверни".
Поет своєю чутливою душею вловив болючий нерв, що спричинив українську трагедію: наявність у національному характері індивідуалізму у його крайніх виявах: "Стенаються в герці скажені сини України, той з ордами ходить, а той накликає Москву". ("За літописом Самовидця"). У текстах В.Шевчука ця споконвічна проблема національного буття закодована в біблійних образах Каїна і Авеля, які уособлюють символіко-алегоричний зміст притчі про братовбивство. Письменник задумав описати "дорогу в тисячу літ".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Модуси наближень: Василь Стус і Валерій Шевчук

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок