Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Життєвий і творчий шлях Олександра Сергійовича Пушкіна

Життєвий і творчий шлях Олександра Сергійовича Пушкіна

Назва:
Життєвий і творчий шлях Олександра Сергійовича Пушкіна
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,90 KB
Завантажень:
325
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
Життєвий і творчий шлях Олександра Сергійовича Пушкіна


Російський поет і прозаїк Олександр Сергійович Пушкін народився 26 травня (6 червня) 1799 в Москві.
З боку батька походив з древнього але збіднілого боярського роду, представники якого славилися в російській історії своєю незалежною і бунтівною вдачею: так, в 1697 Петро Великий страчував Федора Пушкіна за причетність до стрілецького бунту. Поету випала інша доля: він немало зазнав і від Олександра I, якого зневажав, і від Миколи I, який намагався його закріпачити духовно. З материнської сторони Пушкін був правнуком улюбленця Петра Великого Абрама Ганнібала.
Такі протилежні сімейні традиції безсумнівно вплинули на ставлення Пушкіна до Петра Великому і російському самодержавству: в своїй поезії він прославляє як свободу, так і російську державність. У 1811 Пушкін вступив у Царськосільський ліцей, заснований для підготовки державної еліти з числа дітей російського дворянства. Ліцей давав чудову освіту, в якій переважали гуманітарні дисципліни.
Деякі з співучнів Пушкіна з дитячих років вподобали літературу і складали вірші, але Пушкін далеко їх випередив не тільки в знанні французької літератури, але і в розумінні політичних проблем. Ще вдома він чув розповіді про вбивство Павла I і причетності Олександра I до змови проти батька. У 1814 році перший його вірш було опубліковано в журналі "Вісник Європи", і ще до закінчення ліцею у 1817 році він став учасником літературного гуртка "Арзамас", де познайомився з видними російськими літераторами.
Глибоко вплинула на Пушкіна війна 1812 року. У Царському Селі бувало багато блискучих офіцерів імператорської гвардії, які повернулися з європейських походів. Серед них йому особливо близьким став П.Я. Чаадаєв.
Закінчивши ліцей, Пушкін був призначений чиновником державної колегії закордонних справ, однак вів світське життя, перемежаючи поетичні заняття і політичні суперечки з любовними пригодами. Літературними зразками були для нього на той час французькі й італійські поети - Парні, Вольтер, Лебрен, Деліль, Аріосто, Тассо; а з російських - Державін, Жуковський і Карамзін. Під цим впливом він написав свою "романтичну" ліроепічну поему "Руслан і Людмила" (1817-1821) і безліч віршів у дусі французьких поетичних послань і елегій - класицистських і передромантичних. Також було написано кілька вільнодумних епіграм і віршів на суспільно-політичні теми.
Вони викликали невдоволення Олександра I, і Пушкіну було наказано покинути Санкт-Петербург. Він був перекладений на посаду чиновника в Єкатеринослав.
Почався другий період його життя і літературної творчості: південне заслання (Кавказ, Крим, Кишинів і Одеса), що продовжувався з 1820 по 1824 роки. Майже відразу після прибуття в Єкатеринослав Пушкін відправився в подорож по Кавказу і Криму з сім'єю генерала Н.Н. Раєвського, прославленого героя 1812 року. Подорож ця виявилася значною подією в його житті, тому що Пушкін познайомився з дочкою Раєвського Марією, пізніше дружиною декабриста князя С.Г. Волконського, яка в 1827 році відправилася в Сибір до свого чоловіка-катожника і чия повна героїки і трагізму доля безумовно справила велике враження на Пушкіна. Про це згадується в поемі "Полтава". У сім'ї Раєвських Пушкін залучився до поезії Дж. Байрона.
Пишність Кавказу, чарівність Криму і екзотичний колорит тутешніх місць створили фон для оповідних байронічних поем Пушкіна "Кавказький бранець" (1820-1821), "Брати-розбійники" (1821-1822) і "Бахчисарайський фонтан" (1821-1823). Політичні ідеї Байрона, його "поезія діяння", боротьба за свободу пригноблених народів не знайшли відгуку в Пушкінських поемах. "Кавказький бранець" закінчується епілогом, що прославляє тріумфальний марш російської імператорської армії.
Після цієї подорожі Пушкін провів залишок свого південного заслання на державній службі в Кишиневі й Одесі.
Після зухвалої "Гавриіліади" (1821), написаної в стилі Вольтера і Паруні, Пушкін приступив до свого монументального твору, роману у віршах "Євген Онєгін" (1823-1831). На його стиль виразно вплинули "Беппо" і "Дон Жуан" Байрона.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Життєвий і творчий шлях Олександра Сергійовича Пушкіна

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок