Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Національні та релігійні мотиви творчості „лоґосівців” як продовження традицій „руської трійці” та „митуси”

Національні та релігійні мотиви творчості „лоґосівців” як продовження традицій „руської трійці” та „митуси”

Назва:
Національні та релігійні мотиви творчості „лоґосівців” як продовження традицій „руської трійці” та „митуси”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,83 KB
Завантажень:
38
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
НАЦІОНАЛЬНІ ТА РЕЛІГІЙНІ МОТИВИ ТВОРЧОСТІ „ЛОҐОСІВЦІВ” ЯК ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ „РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ” ТА „МИТУСИ”
Період ідеологічної заангажованості та соцреалізму, який свого часу панував у нашому літературознавстві, спричинився до необ’єктивності підходів в аналізі художніх явищ й однобічного, здебільшого політизовано-соціологізованого їх потрактування. У результаті цього було викреслено цілу низку імен і творів, які не вписувалися в канонізовані рамки тодішньої науки. Критиками й істориками літератури насаджувалося неадекватне уявлення про творчість християнських письменників, інкримінувалися „ворожість” та „буржуазність” уніатсько-католицьких художників слова; свідомо ігнорувалися ґрунтовні дослідження про генезу, самодостатність і самоцінність (передусім естетичну) християнської традиції на українському національному ґрунті, що було доведено Іваном Франком, Олександром Білецьким, Михайлом Возняком, не кажучи вже про праці з цих проблем табуйованих тоді Леоніда Білецького, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Ігоря Качуровського, Дмитра Чижевського.
Сьогодні все частіше з’являються літературознавчі розвідки, в яких з позицій наукової об’єктивності виявляються теоретичні та історико-літературні особливості релігійно-християнського аспекту художньої творчості, біблійні засади ідейно-образного мислення, своєрідність авторської естетичної свідомості членів львівського літературного угруповання християнських письменників „Лоґос” (зокрема Григора Лужницького та Василя Мельника-Лімниченка), жанрово-стильові та характеротворчі парадигми їх поетики тощо. З цього погляду незаперечну наукову цінність мають студії Стефанії Андрусів, Володимира Антофійчука, Ірини Бетко, Лілії Гром’як, Романа Гром’яка, Зенона Гузара, Миколи Ільницького, Анатолія Нямцу, Тараса Салиги, Віри Сулими, Степана Хороба та ін.
Аналізуючи світоглядні та ідейно-естетичні основи „Лоґосу”, літературознавці прийшли до висновку, що вони мають багато спільного з художніми засадами інших літературних об’єднань. Наприклад, із „Руською Трійцею”, яку до певної міри можна назвати попередницею літературного угруповання християнського напряму. Духовенство або вихідці з священичих родин ставали „творцями-нараторами літературних львівсько-галицьких текстів” [9, 127]. У міжвоєнному 20-літті функціонувала ця сама галицька модель українського суспільства. Духовенство було каталізатором національної свідомості. Греко-католицьке священство і літератори в Галичині часто були або тими самими особами, або другі народжувалися та формувалися у середовищі перших. Завдяки дисциплінованості, здатності до підпорядкування, побожності, почуттю обов’язку Західна Україна виконувала націєтворчу та націоохоронну функцію.
Степан Хороб зауважує, що спонуками до типологічного аналізу творчості письменників „Руської Трійці” та „Лоґосу” є не тільки те, що їх чільні представники були священиками і духовними будителями національної свідомості українського народу на певних етапах його відродження (початки ХІХ і ХХ століть), а передусім очевидна схожість багатьох художньо-стильових засад, спорідненість мистецьких традицій, тяглість християнських тенденцій у розвитку відповідних періодів літературного процесу [19, 47]. Тому науковці, розглядаючи поетичну спадщину Маркіяна Шашкевича й Якова Головацького, з одного боку, та Василя Мельника-Лімниченка, Григора Меріяма-Лужницького, з іншого, виокремлювали такі світоглядні та ідейно-естетичні основи їх творів, що свідчать про досить-таки близькі принципи та засоби зображення.
Романтизм „Руської Трійці”, який вона не декларувала, знаходить своє відображення в неоромантизмі „лоґосівців”. А ці напрямки тісно пов’язані між собою генеалогічно (таку позицію відстоюють Дмитро Наливайко та Михайло Яценко). Письменники обох угруповань звертались до фольклорних джерел, намагались по-своєму переосмислити історичні події. „Руська Трійця” розглядала фольклор як невід’ємну частину народного християнського буття, друкувала його в альманасі „Русалка Дністрова”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Національні та релігійні мотиви творчості „лоґосівців” як продовження традицій „руської трійці” та „митуси”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок