Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Скачати реферат: Діалогізм як принцип побудови образу автора в романі Джона Барта "Припливні сказання: Роман"

Діалогізм як принцип побудови образу автора в романі Джона Барта "Припливні сказання: Роман" / сторінка 4

Назва:
Діалогізм як принцип побудови образу автора в романі Джона Барта "Припливні сказання: Роман"
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,45 KB
Завантажень:
401
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Врешті-решт, герої міфів Одісей та Навсікая, Шахерезада, Дон Кіхот, з'являючись у теперішньому Сагаморів, зберігають певну долю відстороненості, повертаються до власного подорожування, перебувають завжди тут і всюди, там, "де Минуле та Майбутнє зникають", у "місці під назвою Місце, Де Час Стоїть". У поетиці Дж.Барта позачасо- вість простору існування стає можливою в літературі. Для того, щоб вирватися з часу, Одісей та Навсікая віднаходять вічний двигун в оповіді, у вже відомій формулі нескінченного її колообі- гу: "Once upon a time there was a story that began." Як справедливо зазначає П.Тобін, "Барт ніколи не використовував міф на зразок модернізму - щоб занизити та іронізувати над сучасністю або оплакувати золоте минуле; для нього міф - мертвий, якщо він не живе в теперішньому" [9, c. 156-157]. Барт пише продовження відомих міфів, які не лише представляють варіанти для нових інтерпретацій, головне, що вони відкривають нескінченність нових історій, їхні "персонажі, вивільнені зі своїх міфів, стають вічними мандрівниками" [9, c. 157], навіть найбільш статичний зі згаданих образів - образ Ша- херезади, для якої подорожування стає можливим лише за межами свого "Місця, Часу та Порядку Дійсності" (Time, Place, and Order of Reality - PTOR). Інше обмеження, подолання якого потребують персонажі в зв'язку з підсиленням ролі читача (а, отже, його "Місця, Часу та Порядку Дійсності"), - це фігура автора. Дон Квіксо- ат каже: "We characters sometimes get loose of our authors" [4, с. 521]. Тож автор, за Бартом, виявляється фігурою непостійною, перемінною в залежності від контексту реципієнта.
Оповіді міфічних персонажів залишаються відкритими, отже, для Барта вони продовжують не просто існувати, а розвиватися, набувати продовження або іншого вимірювання в точках перетину з літературами, авторами, читачами різних часів. Головне, що залишається постійним для Барта, - це мистецтво (і не лише літератури, а й живопису, музики, ткацтва та ін), у своїх найвищих проявах здатне зайняти місце першо- реальності. В "оновленій" історії Одісея та Пе- нелопи Барт вдається до прийому, використаного ще в "Персеїді", де першоджерелом оповіді служили не реальні події, а їхнє зображення на фресках. Тут також мистецтво набуває якості істинності, стираючи реальність життя: "The tapestry then became his (Odysseus') chief bond with Penelope" [4, c. 193].
Треба зазначити, в інтертексті Дж.Барта (дійсно, багатомірне переплетення голосів за
Р.Бартом) знаходять місце не лише ті тексти, що вже давно зумовлюють центр світової літератури, але й власні минулі твори письменника ("Творча відпустка" в цілому та її персонажі), а також роботи вигаданого автора попереднього роману (незакінчена п'єса "Сексуальна освіта" з "Творчої відпустки" знаходить своє продовження), і багато-багато інших текстів.
Барт вибудовує образ автора в тексті як професійного письменника, який переживає період письменницького блокування, що довів його творчість до мінімалізму. Подібний прийом автора в тексті є постійним структурним та смисловим компонентом творів Барта, але кожного разу він з'являється в новій іпостасі. Наприклад, якщо в збірці "Заблукалий у кімнаті сміху" фігура автора проявлялася головним чином через авторську свідомість, що формується і перебуває в "модерністській ізоляції" пошуків кохання та власного значення, то в "Припливних сказаннях" фігура автора, з одного боку, об'єднує в собі якість понадтекстової свідомості, якість персонажа і якість наратора; з іншого боку, фігура автора складається з чоловічого та жіночого начал зі всією полівалентністю останнього, яке втілює і музу, натхнення (Катерина Шерітт визначає завдання для свого чоловіка - створити оповідь - і фактично забезпечує його виконання), і першоджерела літературної творчості та її збереження в часі (Катерина завідує відділом фольклору та усної історії в бібліотеці Інока Пратта, а також була засновницею Американського товариства за збереження оповіді (American Society for the Prйservation of Storytelling)), і, як влучно зауважує А.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Діалогізм як принцип побудови образу автора в романі Джона Барта "Припливні сказання: Роман"

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок