Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка”

Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка”

Назва:
Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
2,58 KB
Завантажень:
483
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
РЕФЕРАТ
Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка”


Пісня у драмі-опері
Івана Котляревського
“Наталка Полтавка”
Не забувай того, хто сміло,
Із ясним сміхом розбудив
І розгорнув ширококрило
Понад землею рідний спів...
М.Рильський
Поетичне народнопісенне сприйняття нашим народом людини й навколишнього світу зародилося під впливом української природи, народних звичаїв та обрядів. Воно виявляється у психології, етиці, моралі, в побуті, естетиці та в інших сферах життя.
Художньо-естетичним підтвердженням цього є п’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка”, яка виникла в добу, коли на терені нашої історії вирішувалась доля української культури. Її поява була тим могутнім весняним громом, що пробудив самосвідомість нашого народу.
№ | Назва пісні | Хто виконує
1. | “Вітер віє горою” | Наталка Полтавка
2. | “Ой я дівчина Полтавка”
3. | “Віють вітри, віють буйні”
4. | “Ой мати, мати! Серце не вважає”
5. | “Видно шляхи полтавськії...”
6. | “Підеш Петре, до тієї, яку тепер любиш”
7. | “Чого ж вода каламутна”
8. | “Та йшов козак з Дону, та з Дону додому” | Петро
9. | “Сонце низенько”
10. | “У сусіда хата біла” | Микола
11. | “Ворскло – річка невеличка”
12. | “Гомін, гомін, гомін по діброві”
13. | “Чи я тобі, дочко, не добра желаю”
14. | “Дід рудий, баба руда” | Виборний
15. | “Ой під вишнею, під черешнею”
16. | “От юних літ не знав я любові” | Возний
17. | “Всякому городу нрав і права”
Головна героїня п’єси Наталка не тільки словами, а й піснями розкриває свою вдачу, вроду, долю. Пісня “Ой я дівчина Полтавка” – це ліричний автопортрет героїні, простої української дівчини, що подобається хлопцям своєю красою, веселою та жартівливою вдачею і вірністю, всією душею Петрові. Образ Наталки романтизований. Серце дівчини сповнене сумом і тривогою за коханим.
Рішучість дівчини в боротьбі за щастя звучить у пісні “Ой мати, мати! Серце не вважає”. Нею вона звертається до матері. Наталка вважає, що “лучче умерти, як з немилим жити, сохнути з печалі, щодень сльози лити”.
Спочатку ХІХ століття долітають до нас Наталчині пісні, буйні й ніжні, зігрівають зворушливою дівочою вірністю наші серця.
Як хочеться вірити сьогодні в те, що давні та вічно молоді пісні Наталки знатимуть наші хлопці та дівчата.
Петро сумує, що немає в нього “ні хатини, нема щастя, ані жінки”. Одначе бідний сирота багатий душею – своєю наполегливістю; добротою та вірністю в коханні до Наталки. Нарікаючи на свою злу долю він словами пісні “Та йшов козак з Дону” каже: “Не спасибі долі, коли козак в полі, Бо коли він в полі, тоді він на волі”.
Образ Петра оповитий мінорною гамою почуття кохання у його різноманітних виявах – вірності, стражданні та в самопожертві.
Побратим Петро, Микола, що теж “без роду, без племені, без талану і без приюту”, - весела та добра душа. Слова його пісні “Гомін, гомін, гомін по діброві”, де бувалого хлопця знають і орда, і ляхи, і турчин, свідчать про мандрівний, незалежний, безкорисний характер героя. Пісні, сповнені почуття національної гордості за славних прадідів великих, які вміли хоробро відстоювати рідну землю і обороняти її від ворога, як видно, імпонують настроям і почуттям бурлаки Миколи. Він збирається разом з козаками – чорноморцями “тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити”. Микола був волелюбний, розумний, дотепний, добрий.
Пісні водного – дзеркало його душі. У сатиричній пісні “Всякому городу нрав і права” втілює художнє образне виявлення “Філософії і найдійовішим засобом розкриття образу водного є його мова. Це суміш канцеляризмів, старослов’янізмів, казенно-судової лексики. Прості та ясні думки він так закручує, що важко й зрозуміти їх простому народу.
Оскільки кожен твір залишає помітний слід у літературі, він має зайняти і певне місце в серці кожного учня.
Ті вічні пісні, ті єдині спадки
Взяли собі други поети-нащадки
І батьківським шляхом пішли. Леся Українка

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок