Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе)

Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе)

Назва:
Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,27 KB
Завантажень:
70
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе)


Аналіз наукової літератури у галузі літературознавства і констатація факту, що поняття „уявний друг” у дослідженнях зустрічається вкрай рідко, більшою мірою як наслідкове і пов’язане з одинокістю, що дозволяє зробити припущення: проблема одинокості перманентно належить до площини іншої науки, і ця наука – психологія. Виходячи із вищесказаного, щоб з’ясувати функції образу уявного друга в дитячій літературі варто виокремити окремі точки зору на досліджувану проблему чисто психологічного характеру.
Аналіз роботи Майорі Тейлор дає підстави стверджувати, що поняття уявних друзів безпосередньо пов’язане з проблемою одинокості, котра спочатку розглядалася як проблема спілкування, міжособистісної взаємодії, і лише декілька років тому стало зрозуміло, що одинокість (самотність) пов’язана не з особистими відчуттями, так і характером особистості. Особливої уваги у цьому плані заслуговують дослідження вітчизняного вченого Ю. Швалба, який стверджує, що самотність має свою психологічну окрасу, тобто самотність стає іманентно індивідуалізованою, особистісною. При цьому маються на увазі не ті особи, які полюбляють побути на самоті, далеко від інших людей, а коло індивідів, які у колективному контактному соціумі почуваються самотніми [10;37-38].
Проблема одинокості не залишила байдужими письменників, у тому числі й дитячих. Пишучи про самотніх дітей, митці у художніх текстах доволі часто використовують уяву створених ними героїв для порятунку від самотності. Одразу постає запитання: чому саме уяву? На думку Кайлі Холмс, уява – це та внутрішня сила, яку використовували всі великі філософи, мислителі, художники, музиканти, науковці й письменники. Вона допомагає людям, які намагаються вирішити проблеми, досягнути успіху і котрі почуваються самотніми. Не є таємницею твердження, згідно котрого основою уяви є образи. Образи уяви опираються на образи пам’яті, але вони в дечому різняться, – стверджує Ю. Полуянов, [8;44] і далі, – образи пам’яті – це незмінні, правильні образи минулого. Образи уяви змінюються і відрізняються від того, що є насправді в реальності. Найвищий ступінь уяви проявляється в творчості, його називають творчим. Творча уява – це створення нового, оригінального образу, який до цього часу не існував. Найкраще уява функціонує в дитинстві. Яскрава, жива уява дозволяє дитині пізнавати світ у всіх об’ємах і кольорах. Вона дає дітям можливість реалізовувати свої ідеї та інтереси. Уява є основою яка використовується для вивчення дитиною світу, що її оточує. Допомогти їй в цьому може уявний друг. Дитина почуваючись самотньою, створює нового «уявного» друга, такого якому можна довіряти, розказати про всі свої секрети, друга, який вислухає, який не зрадить. Такі думки репрезентує Корі Бінн [15;2].
Вперше термін «уявний друг» («вигаданий друг») використали в психології, і його пов’язували з самотністю і проблемою спілкування. Майорі Тейлор, Кайлі Холмс та інші висунули різноманітні причини щодо проблеми: чому дитина створює уявного друга. За однією із версій уявні друзі допомагають розвинути дитячу творчість і коли необхідно вберегти дитину від самотності та ізольованості, допомагати молодій людині відчувати впевненість.
Аналіз ряду психологічних досліджень дозволяє прийти висновку, що в минулому дитину, яка мала уявного друга, вважали „особливою”, а інколи, навіть, недорозвиненою. Ідею, про те, що вигадані друзі – це тривожний сигнал про неповноцінність дитини, висунули Зігмунд Фройд та Джін Піджет ще в 1960 роках. Вони вважали, що уявні друзі притаманні дітям з уже чітко сформованими комплексами неповноцінності .
Серед дослідників цієї проблеми у психології є прихильники абсолютно протилежної думки. До їхнього кола належать Партінгтон, який стверджує, що діти, які мають уявних друзів легше співпрацюють з дорослими, швидше знаходять з спільну мову з однолітками і демонструють позитивний вплив на оточуючих.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок