Головна Головна -> Реферати українською -> Література -> Трансформація американської новели у 20-ті роки XX століття

Трансформація американської новели у 20-ті роки XX століття

Назва:
Трансформація американської новели у 20-ті роки XX століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,34 KB
Завантажень:
385
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Трансформація американської новели у 20-ті роки XX століття


Двадцяті роки XX століття вважаються "золотим" періодом у розвитку американської новелістики. Це період значних змін у проблематиці і поетиці жанру. В ці роки сформувалася американська новела XX століття, визначилися напрямки її подальшого розвитку. В.І. Олєнєва у книзі "Сучасна американська новела" вказує нате, що ці зміни були пов'язані зі змінами в соціальній, духовній та психологічній сферах життя країни. Ці зміни спостерігаються і в плані змісту, і в плані форми новели [1, 112].
Відомий американський критик А.Райт у своєму дослідженні "Американська новела 20-х років" пов'язує ці зміни із творчістю п'яти письменників (Шервуда Андерсона, Ернеста Хемінгуея, Скота Фіцджеральда, Уільяма Фолкнера і Ен Портер), які за його словами, удосконалили форму сучасного американського оповідання і стояли першими у списку представників періоду, що вважається "найбільш блискучим періодом у розвитку американської новели" [7, 2].
Специфіка розвитку американської новели полягає в тому, що вона була й залишається і жанром літератури, і жанром журналістики, а багато новелістів є водночас журналістами. Попит американських журналів на оповідання завжди був високим, а в кінці XIX – на початку XX століття з поширенням комерційних видань, які продавалися за собівартістю, виріс як ніколи. В дев'яності роки процес злиття американського оповідання з журналістикою досяг найвищого рівня. З'явилися численні інструкції щодо питань змісту і техніки побудови оповідань. Редакції виробили свої шаблони, у відповідності з якими вони здійснювали відбір оповідань до журналів, що призводило до нівелювання творчості письменників. У стандартизації такого рухливого літературного жанру як новелістика, відбився процес стандартизаціі усього життя США в період індустріалізації. На початку століття цей процес спричинив недооцінку психологічного оповідання, яке започаткували В. Ірвінг і Натаніель Готорн, і привів до абсолютизації та ідеалізації фабульної новели. Але численні інструкції з написання оповідань не внесли нічого нового в теорію фабульної новели. Вони механічно переносили принципи побудови драматичних творів Арістотеля на оповідання, передбачали обов'язковий "хепі енд" і гостросюжетність. Щодо вимог до тематики оповідань, то вона виключала критичні тенденції. Однак штучне поширення стандартного оповідання з несподіваною розв'язкою не зупинило розвиток психологічної традиції. її продовжили Генрі Джеймс, Теодор Драйзер, Шервуд Андерсон.
Засилля конструктивної фабульної новели було таким повним, що будь-яке оповідання, яке не відповідало канону, оповіданням не вважалося. Його називали "змалюванням настрою", "реалістичним скетчем" або "психологічною сповіддю". Проте поступово американський читач почав відчувати, що конструктивне оповідання в жертву структурі приносить психологізм і що неможливість заглибитися в людську психологію в тісних рамках загальноприйнятої моделі значною мірою збіднює твір. Нестандартні оповідання, позбавлені експозиції, нерідко і кульмінації в загальноприйнятому розумінні цього слова, а також популярної на той час несподіваної розв'язки в дусі О.Генрі, все більше поширювалися в США.
Значною подією літературного життя Америки стала публікація в 1919 році книги "Уайнсбург, Огайо" Шервуда Андерсона, у якій автор здійснив свій задум створити роман у формі оповідань, з'єднаних загальною ідеєю і дійовими особами. Андерсон виступив проти засилля фабульної новели в американській літературі. Він заперечував необхідність сюжетної лінії у загальноприйнятому розумінні. Він вважав, що головне – не створити цікаву інтригу, а передати глибину почуттів і вражень. Він збагатив жанр новели художніми прийомами, розширив його можливості. Свої новели Андерсон будував з великої кількості позафабульних елементів: повідомлень про минуле героя, ліричних відступів, коротких портретних характеристик, тощо. Оповідь набувала, таким чином, імпровізаційного характеру і нерідко мала незавершений вигляд.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Трансформація американської новели у 20-ті роки XX століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок