Головна Головна -> Реферати українською -> Макроекономіка -> Модель економічного зростання Роберта Солоу

Модель економічного зростання Роберта Солоу

Назва:
Модель економічного зростання Роберта Солоу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,70 KB
Завантажень:
358
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Модель економічного зростання Роберта Солоу


Оптимальність економічного зростання полягає у знаходженні деякого співвідношення між динамікою темпів економічного зростання та джерел зростання. Цільова функція повинна максимізувати інтереси суспільства. Різноманітність поглядів та теорій викликана вибором критеріїв оптимальності економічного зростання.
Найвідомішими з моделей є: неокласична модель Роберта Солоу та дві кейнсіанські моделі Роя Харода і Євсея Домара.
Модель Солоу вперше описана у праці Роберта Солоу "Внесок до теорії економічного зростання" в 1956 р. За розробку теорії економічного зростання Р. Солоу в 1987 р. присуджено Нобелівську премію.
Це складна теоретична модель, над розробкою якої автор працював десятиліття. Модель показує, як заощадження, зміна чисельності населення і технологічний прогрес впливають на економічне зростання і як досягти високих і стабільних темпів зростання. Основні положення моделі.
1. Враховується вплив трьох чинників: запасу капіталу, зростання населення та технологічного прогресу.
2. Визначаються чинники зростання, які мають короткостроковий вплив (запас капіталу та зростання чисельності населення) і довгостроковий (технологічний прогрес).
3. Визначальну роль відіграють заощадження.
4. Кінцевим результатом є зростання продуктивності праці: у= ХІL, а не зростання продукту Х, де Х— обсяг випуску, L — кількість праці, у — продуктивність праці.
5. Заощадження дорівнюють інвестиціям: 8 = 1. Макроекономічна рівновага досягається за умови Ak = sf(k) - Gk. Необхідною умовою рівноваги економічної системи є рівність сукупного попиту і пропозиції.
Пропозиція валового продукту в моделі Солоу виражається виробничою функцією Х = F(K,L).
Запишемо функцію у вигляді взаємозв'язку між рівнем продуктивності праці і капіталоозброєності:
де у — рівень продуктивності праці, k — рівень капіталоозброєності праці (рис. 11.3).
Рис 113 Виробнича функція виду у =f(k)
Тангенс кута нахилу даної виробничої функції відповідає граничному продукту капіталу МРК (Marginal product of capital), який спадає із зростанням капіталоозброєності.
Попит задається через характеристики споживання (с) та інвестицій (і) в розрахунку на одиницю праці. Продукція, яка виробляється кожним працівником у, являтиме собою споживчі блага та інвестиції в розрахунку на одного працівника:
Оскільки споживання пропорційне доходу і залежить від норми заощаджень (s), то с = (1 - s) у, отримаємо у = (1- s) у + і, звідки і = = sy = sf(k).
В умовах рівноваги інвестиції дорівнюють заощадженням і є пропорційними доходу. Після перетворень одержуємо сукупність рівнянь, які виражають дохід, споживання, інвестиції в розрахунку на одного працівника, як функцію від капіталоозброєності праці:
Запас капіталу залежить від обсягу інвестицій та вибуття капіталу (рівня його амортизації), їх співвідношення, а це фактично чисті інвестиції, і визначає зростання капіталу. Залежність капіталу від інвестицій та амортизації зображено відповідно на рис. 11.4 та 11.5. Чим більша величина капіталоозброєності праці, тим більший обсяг виробництва і, відповідно, вищий розмір інвестицій.
Виробнича функція є нелінійною і характеризується спадною граничною продуктивністю праці, тобто при зростанні показника k графік виробничої функції стає більш спадистим, оскільки кожна така одиниця капіталу виробляє менше продукту порівняно з попередньою.
Заведено, що норма заощаджень s є постійною і заощадження дорівнюють інвестиціям. Отже, норма заощаджень визначає розподіл продукту на споживання та інвестиції. Як відомо, валові інвестиції супроводжуються вибуттям капіталу. Припустімо, щорічно вибуває у&, де у — норма амортизації.
Чим більший запас існуючого капіталу, тим більшим буде його зношування. Тому функція вибуття є лінійною.
При стійкому рівні капіталоозброєності праці k* досягається рівність між величиною інвестицій та амортизації (вибуття капіталу) (рис. 11.6).
Стійкий рівень капіталоозброєності — це стан рівноваги, який, за моделлю Солоу, визначає економічну динаміку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Модель економічного зростання Роберта Солоу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок