Головна Головна -> Реферати українською -> Менеджмент -> реферат: Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю

Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю / сторінка 2

Назва:
Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,98 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
(F-A)+Z+d+rn = КЛ+ K +RP, (5.8)

де F – позаоборотні активи (за первісною чи відновною вартістю);

А – знос амортизованих позаоборотних активів;

Z – запаси;

d – кошти;

rn – дебіторська заборгованість і короткострокові фінансові вкладення;

КЛ – капітал і резерви;

К – кредити і позики;

RP – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Перетворимо балансову модель наступним чином

d = (КЛ+K+RР+A)-(F+Z+rn) (5.9)

і розглянемо збільшення залишку коштів за звітний період:

d = (КЛ + К+ RP + А) - (F + Z+ rn). (5.10)

Приріст власного капіталу КЛ можна представити у вигляді суми чистого нерозподіленого прибутку звітного року Рч і змін власного капіталу за рахунок інших факторів КВін:

КЛ = Pч + КВін. (5.11)

З урахуванням останнього виразу зміна залишку коштів буде обчислюватися в такий спосіб:

d = Pч+(КЛ + К+ RP + А) - (F + Z+ rn). (5.12)

Це і є взаємозв'язок зміни коштів і чистого нерозподіленого прибутку за відповідний період .

Визначення оптимального рівня грошових коштів

Різні види поточних активів мають різну ліквідність під якою розуміють часовий період, необхідний для конвертації даного активу в кошти, і витрати для забезпечення цієї конвертації. Тільки коштам властива абсолютна ліквідність. Для того, щоб вчасно оплачувати рахунки постачальників, підприємство повинно мати визначений рівень абсолютної ліквідності. Його підтримка пов'язана з деякими витратами, точний розрахунок яких у принципі неможливий. Тому прийнято як ціну за підтримку необхідного рівня ліквідності приймати можливий доход від інвестування середнього залишку коштів у державні цінні папери. Підставою для такого рішення є передумова, що державні цінні папери безризикові, точніше, ступенем ризику, пов'язаного з ними, можна знехтувати. Таким чином, гроші і подібні цінні папери відносяться до класу активів з однаковим ступенем ризику, отже, доход (витрати) від них є порівнянним.

Однак вищевикладене не означає, що запас коштів не має верхньої межі. Справа в тім, що ціна ліквідності збільшується в міру того, як зростає запас готівки. Якщо частка коштів в активах підприємства невисока, невеликий додатковий приплив їх може бути вкрай корисний, у протилежному випадку – навпаки. Перед фінансовим менеджером стоїть завдання визначити розмір запасу коштів виходячи з того, щоб ціна ліквідності не перевищила маржинального процентного доходу від державних цінних паперів.

З позиції теорії інвестування кошти являють собою один з окремих випадків інвестування в товарно-матеріальні цінності. Тому до них застосовні загальні вимоги. По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, до грошових коштів можна застосувати моделі, розроблені в теорії управління запасами, які дозволяють оптимізувати величину грошових коштів. Мова йде про те, щоб оцінити: а) загальний об’єм грошових коштів та їх еквівалентів; б) яку їх частку потрібно тримати на розрахунковому рахунку, а яку – у вигляді швидкореалізованих цінних паперів; в) коли і в якому обсязі здійснювати взаємну трансформацію грошових коштів та швидкореалізованих активів.

Визначення мінімально необхідної потреби в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності спрямоване на встановлення нижньої межі залишку необхідних грошових активів у національній та іноземній валютах.

Розрахунок мінімально необхідної суми грошових активів (без обліку їхнього резерву у формі короткострокових фінансових вкладень) ґрунтується на планованому грошовому потоці від господарських операцій, зокрема, на обсязі витрати грошових активів за цими операціями у майбутньому періоді.

Мінімально необхідна потреба в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності може бути визначена за наступною формулою:

де ДАmin – мінімально необхідна потреба в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності в майбутньому періоді;

ПРДА – передбачуваний обсяг платіжного обороту для поточних господарських операцій у майбутньому періоді (відповідно до плану надходження і витрати коштів підприємства);

ОДА — оборотність грошових активів (у разах) в аналогічному за терміном звітному періоді (вона може бути скорегована з урахуванням планованих заходів з прискорення обороту грошових активів).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок